Читати книгу - "Наречений для Саламандри, Анітка Санніфео"

– От й чудово. Я радий, що ти мене почула, – голос Фієра звучав в голові, наче під товщею води. Але я чітко розбирала слова. – Ми можемо говорити ментально. Це нормально для другої іпостасі. Ти надто імпульсивна, дівчинко. До того ж тобі вчора запропонували тут укриття.

– А вчора я не знала, що все настільки погано. Раніше погрожували мені, а зараз що? Анаконди приберуть до рук імперію, поки я тут сидітиму? Ну вже ні! Не дочекаються! Я хочу його побачити. Це можливо?

– Так. Ви зустрінетеся з Тайпаном за кілька днів. А зараз спробую розслабитися, уяви саму себе й прийми свій звичайний вигляд. Я вірю, що в тебе вийде.

Я хмикнула та підозріло втупилася на професора. Знов не дають насолодитися ящіркою!

– Саламандро, не дуркуй. У тебе буде шанс побігати горами на чотирьох лапах, але зараз давай нормально поговоримо?

– Добре. Але я не буду переводитися в місцеву Академію, поки не поговорю з Тайпаном.

– Обіцяю. І за що мені ці випробування? – останню фразу професор додав пошепки, але я її почула.

Я хмикнула, потім спробувала знову відчути себе справжню, і дійсно за кілька хвилин знову обернулася на дівчину. В очах все розпливалося, кружляли мушки, але в мене вийшло. І це не могло не тішити. Якщо я ще трохи потренуюся, то моя ящірка може стати нам у пригоді в боротьбі з Анакондами.