Читати книгу - "Кожною клітинкою тіла, Катерина Орлова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Мої дорогі! Не забувайте додавати книгу до бібліотеки и тішити автора зірочкою!
***
Я зализала свої рани і підняла з попелу гордість. Я так робила завжди, у мене просто не залишалося вибору.
Наближався початок навчання в університеті. Я обрала ландшафтний дизайн як свою основну спеціальність. Я завжди з розуму сходила по рослинах. Наш будинок заповнений всілякими рослинами, а кожен доступний мені навколо будинку клаптик землі засаджений квітами, мохами і травами. У нас немає звичайного газону перед будинком. Його замінюють альпійські гірки і палісадники з незвичайними квітами.
Якось я витратила всі свої заощадження, щоб замовити з Голландії цибулини дивовижних тюльпанів. У нас такі не продавалися. Тепер вони щороку радували нас із мамою своїм цвітінням. Два роки поспіль я навіть підробляла, допомагаючи сусідам створювати красу навколо їх будинків. Так я збирала гроші на навчання.
В один із днів перед самим моїм днем народження я, як зазвичай, копалася в палісаднику на задньому дворі, коли почула, як відчиняються двері в будинок, а потім - голос подруги.
- Гей, Мел, ти зіпсуєш манікюр.
Я обернулася і, склавши долоню козирком над очима, щоб сонце не заважало дивитися на Джемму, привітала її.
- Привіт. Я не знала, що ти повернулася.
Джемма одразу після свого дня народження поїхала з батьками в тур, щоб забути Калеба.
- Ну, звісно, ти не знала. - Вона сплеснула руками. - Навіть не знаю, обіймати тебе таку бруднулю, чи почекати, поки помиєш руки.
Ми разом розсміялися, коли я встала і пішла до неї з широко розведеними руками, ніби маючи намір обійняти її просто в брудних садових рукавичках. Джемма позадкувала назад, зображуючи жах на обличчі. Я скинула рукавички, і тоді подруга буквально повисла на мені.
- О, я так скучила, - пробурмотіла вона мені у волосся.
- І я. Але як ти тут опинилася? У вас же тур у самому розпалі.
- Так, але я мала приїхати в університет, щоб підписати документи на гуртожиток. І, звісно, підгадала під твій день народження. - Вона підморгнула. - Я відлітаю завтра вночі.
- О, так швидко? - Я була засмучена, що ми з подругою так мало побудемо разом.
- Не засмучуйся. Я залишуся в тебе на весь цей час.
- Не вдома?
- Ні, - зітхнула Джемма. - Там Калеб. Не хочу поки що його бачити.
- Я тебе розумію.
- Ну, не будемо про сумне. - На обличчі подруги знову розтягнулася усмішка. - Як будемо святкувати, красуне?
- Я не планувала нічого грандіозного, бо не знала, що ти будеш тут.
- Що ж, тоді чудово, що це спланувала я! - вигукнула вона, сплеснувши руками. - Купання в басейні, думаю, скасовується. Але піти в стриптиз-клу-у-уб... - Вона розтягнула слово і хитро подивилася на мене.
- Джемма, нам вісімнадцять, не двадцять один.
- Зачекай. Я тут познайомилася з хлопцем, і в нього в найкращих друзях власник одного з тутешніх клубів. Я добре попросила Алекса, і він зробив так, що нам навіть не потрібно буде пред'являти документи.
- Ти серйозно?
- Ага. Щоправда, піти ми можемо тільки вдвох, але нам і так буде весело. Потанцюємо, вип'ємо, подивимося на гарячих хлопців. - Джемма пограла бровами, спонукаючи погодитися.
Я кивнула. Їй неможливо було чинити опір.
- Добре.
- Ось і славно. Тоді чим займемося сьогодні?
- Думаю, нам варто трохи поговорити, щоб ти могла розповісти мені про цього твого нового знайомого Алекса.
- О, він приголомшливий. Не такий приголомшливий, як... - Вона задумалася, прикусивши губу, а потім на її обличчя повернулася звичайна безтурботність. - Загалом, так. Давай я зараз принесу смаколики, які привезла, і зроблю чай, а ти швиденько змиєш оце усе. - Вона показала на мої брудні руки пальцем. - Зустрінемося в цьому твоєму райському саду через п'ятнадцять хвилин, і я все тобі розповім. Гаразд?
- Гаразд, - кивнула я з ентузіазмом.
Весь вечір ми провели на задньому дворі, ділячись останніми новинами. Ми разом сумували і раділи. Навіть трохи поплакали. Щоправда, кожна про своє. У якийсь момент телефон Джемми на столі задзвонив, і на ньому висвітилася фотографія Рона. Моє серце неконтрольовано заколотилося в грудях, пробиваючи собі дорогу до чоловіка, за яким я несамовито сумувала.
Вранці мама, привітавши мене з днем народження і вручивши в подарунок новий телефон, про який я мріяла, помчала на всі вихідні до свого чоловіка. Тім був класним, і дуже мені подобався. Але мама поки не була готова з'їжджатися з ним, тому досить часто ночувала в нього. Вона сказала, що з Джеммою мені буде добре і, щоб не сковувати нас, вона поїхала, залишивши нам грошей і повний холодильник. Думаю, вона була рада приїзду моєї подруги не менше за мене саму.
Ми цілий день із Джеммою провалялися перед телевізором, спустошуючи холодильник і мамин запас вина. Подруга подарувала мені приголомшливо красиву мереживну піжаму кольору курної троянди, з шортами і майкою. Відверто кажучи, я не могла собі дозволити таку дорогу спідню білизну, і Джемма це знала. А тому всі мої комплекти з невагомого мережива були подаровані нею.
Увечері ми вбралися і поїхали в клуб. Джемма перекинулася кількома словами з охоронцем, той щось проговорив, притиснувши навушник, а потім відстебнув оксамитовий канат, щоб пропустити нас у клуб. Я ахнула, коли ми увійшли. Це був один із тих гігантських нічних клубів із двома ярусами вище першого поверху, величезним танцполом і зоною для стриптизу. Туди ми одразу й вирушили.
Джемма назвала своє ім'я офіціантці, і та провела нас до невеликої кабінки. Ми присіли й одразу замовили коктейлі. Здається, цей новий хлопець Джемми дійсно все влаштував для нас. Щойно принесли напої, подруга прокричала, щоб я почула:
- З днем народження! - і підняла келих.
Я торкнулася її келиха своїм, і ми випили. Через півгодини почалася вистава. Музика в основній частині клубу стихла і почався чоловічий стриптиз. Потім він змінився жіночим. А після вже стриптизери обох статей таке витворяли на сцені, що мої щоки постійно обдавало жаром. Дійшло до повного роздягання і такої правдоподібної імітації статевого акту, що порно-канал, на який я була підписана, здався мені дитячим лепетом. Раптово мені так сильно захотілося зайнятися сексом, що я почала озиратися на всі боки в пошуках жертви.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кожною клітинкою тіла, Катерина Орлова», після закриття браузера.