Читати книгу - "Екскурсія, Olivia Lauren"

39
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 12
Перейти на сторінку:
Розділ 5 (Кейт)

Прокинувшись зранку, я відразу перевірила телефон, але повідомлення від Маркуса не було, ні вчора ввечері, ні сьогодні зранку. Можливо не одна я задумалась над нашим спілкуванням.

Так, з ним цікаво говорити, мені цікаво дізнаватись про нього і він з цікавістю ставиться до того, що розповідаю я. Та, можливо, Дана мала рацію? Для чого нам продовжувати спілкування?

 

Пізніше прокинулась Дана, ми поснідали і вона пішла до себе, працювати над одним проєктом, який скоро вже треба здавати. А я вирішила першою написати Маркусові.

 

Кейт Мартінес: “Привіт, як ти?”

Відправила. Перечитала. Почала сумніватись, але побачила що повідомлення прочитане і він друкує…

Маркус Лі: “Привіт, красуне! Ти написала! :)”

Кейт Мартінес: “А ти ні.”

Маркус Лі: “Образилась?”

Кейт Мартінес:“З чого б це?”

Маркус Лі:“Тоді добре. які плани?”

Далі листування пішло як по маслу, ми переписувались, зідзвонювались по відеозв'язку, він показував мені своїх друзів і ми так знайомились. Він признався, що прекрасно знає українську, бо його мама українка, тому спілкуватись стало ще легше.

Мої дні починались з телефоном і з ним закінчувались. Ми стали близькими, я була присутня на репетиціях їх групи, я була на зміні в кафе з Маркусом, а він відпочивав зі мною між операціями в ординаторській і снідав разом зі мною і Даною.

Дана була взагалі не в захваті від такого нашого спілкування, постійно бурчала щось про “а що далі і для чого все це?”, але нам просто було добре, так, ніби ми вже давно знайомі, ніби раніше мені чогось не вистачало, а зараз у мене все є, тільки в іншій країні…

Єдине, про що ми не говорили - це про наші стосунки і до чого вони ведуть. Після місяця таких листувань, Маркус почав ставитись до мене як до своєї дівчини, називав лагідно, при друзях казав “моя Кейт”. Я відчувала таке нестримне бажання засинати біля нього, а не з його голосом і зображенням в телефоні. Та ми старанно оминали цю тему і жили у своєму маленькому світі спілкування і казки.

 

 

***

Я повертаюсь :) Дякую усім, хто зі мною. Історія ще не вичитана, тому перепрошую за наявні помилки чи неточності, просто спішу поділитись з вами.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 6 7 8 ... 12
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Екскурсія, Olivia Lauren», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Екскурсія, Olivia Lauren"