Читати книгу - "Екскурсія, Olivia Lauren"

Я вже не уявляю свій ранок без повідомлення від неї, я посміхаюсь в телефон і відганяю раціональні думки. Збираюсь на зміну в кафе, але сьогодні без Кейт на відеозв'язку, бо вона теж працює. Сем уже перестав з мене насміхатись, що я як маленький ношусь всюди з телефоном.

Моїм друзям сподобалась Кейт. І мені вона дуже подобається…

Сьогодні ввечері ми граємо у нас в барі, це буде щось типу репетиції перед важливим виступом. Ми подали заявку на участь в музичному фестивалі і нам треба скинути відео декількох пісень, думаю відео де є ще й реакція людей буде тільки плюсом для нас.

 - Привіт! Ти сьогодні без Кейт? - Сем вже був в кафе зі мною на зміні.

- Вона працює. Окрім нас в барі сьогодні хтось грає?

- Ніби під кінець має бути декілька гуртів початківців і ті що завжди перед нами на розігріві. Не хвилюйся, всі наші прекрасно знають що це важливо.

- Добре. Давай працювати.

Я став за стійку і включив кавомашину, зʼявилися перші відвідувачі і я на автоматі вже почав виконувати всі завдання.

Ближче до вечора почали приходити наші друзі. Марія привіталася і пішла до Сема, вона чмокнула його у щоку, а я згадав такий самий поцілунок від Кейт в ніч нашого знайомства. Мені часто після тієї екскурсії снились сни, де ми гуляємо в музеї, тільки ми удвох, але чим більше я з нею спілкуюся, тим нестерпніше стає, що вона так далеко від мене.

 - Гей! Тут ще роблять каву, чи вже щось міцніше? - це зʼявився Мет. Так, саме «зʼявився», бо іноді мені здається, що половина відвідувачок приходить сюди тільки щоб його чекати.

- Тобі сьогодні не наллють, ти ще маєш співати.

- Маркусе, а як мені голос розігріти? - він засміявся і пішов до зграйки своїх фанаток, у яких мало слина не текла і очі були ніби в кота зі «Шрека». 

Не подумайте, я зовсім не заздрю, бо також знаю вид такої уваги, ще часто знаходжу номери телефонів на серветках і за день отримую по декілька запитань «чи вільний такий красень ввечері?» або ж «чи міг би ти зробити мені каву завтра зранку в ліжко?». 

Та й Сем теж вже професійно відповідає на такі підкати, хоча, мені здається, іноді він спеціально комусь посміхається, щоб позлити Марію. 

- Привіт, бачу Мет вже є. - Ед, як завжди, у своїх думках сів за барну стійку. Іноді я сумніваюсь, що йому до вподоби наша компанія.

- Так, мачо в роботі. - Ми посміхнулись один одному, тому, що були вже як сім'я і приймали всіх такими, які вони є, однак це не заважало нам мати про це свої жарти.

Перед нашим виступом я попросив когось зняти нас на відео, щоб я міг скинути це організаторам фестивалю і Кейт, вона закінчує зміну опівночі, потім маємо зідзвонитись, але виступ вона пропускає.

Ми відіграли так драйвово, що публіка не хотіла, щоб ми йшли. Я був задоволений виступом, тому коли Мет і Сем вирішили, що вже можна розслабитись я не заперечував. Зайнявши наш столик ми сіли групою, та до нас, звичайно ж приєдналась вся група підтримки Мета і ще декілька знайомих.

Після півночі, коли я вже був трохи п'яний, набрала Кейт, я відповів по відеозв'язку.

- Привіт! Як ви? Відео супер! Вас обов'язково візьмуть! - Кейт з таким ентузіазмом це говорила, вона нас завжди підтримує.

- Дякую! Зараз я вийду, бо тут шумно. - я вже просувався на вихід з бару, та до мене причепилась одна дівчина з компанії Мета, якій видно не вистачило місця біля нього і вона шукала нову жертву.

- Маркусе, куди ти? Давай може разом вийдемо? - по обличчі Кейт в телефоні було зрозуміло, що це вона почула.

Я тактовно попросив не лізти до мене, та дівчина ніби спеціально полізла обійматись.

- Ну чому ти завжди такий відсторонений? Чи це в тебе образ такий? Можливо усамітнимось і ти будеш більш відкритий? Ну не може такий гарячий хлопець бути холодним у ліжку. - однією рукою я відклеїв її від себе, Кейт уже скинула виклик і я розумів чому.

- У мене є дівчина! - сам не знаю для чого так сказав, але ніби подіяло, вона від мене відлипла і я вийшов на вулицю.

Набрав Кейт.

- Вибач за це!

- Та нічого, я розумію. - вигляд у неї був уже без сяючого ентузіазму. Образилась? - Ти вільний розважатись як хочеш і з ким хочеш.

- Це ти ревнуєш?

- З чого б мені ревнувати? - а й дійсно, чому б вона мала ревнувати, в нас не такі стосунки. Та й чи стосунки це? Просто вже місяць ми проводимо час разом, якщо це можна так назвати.

Ми дізнавались один про одного як пари на перших побаченнях, ми розповідали все один одному, ми проводили деякі дні майже повністю по відео, вмикали фільм і дивились разом, тільки кожен в себе вдома. І я дійсно не знаю як назвати те, що є між нами.

- Я сказав їй що в мене є дівчина. - Кейт здивовано підняла брови.

- А вона є? Тоді чому мені ти про це не казав?

- Та немає, але я б хотів, щоб це була ти і щоб ти була тут, зі мною, тоді б всі бачили, що я зайнятий. - алкоголь розв'язав мені язик, або ж просто вже прийшов час вияснити, для чого все це спілкування і що вона про це думає. - Ми ніколи про це не говорили, але мені добре з тобою, ніби я завжди тебе знав і я не хочу бути без цього, але й не уявляю як ми можемо бути разом.

- Чесно, я навіть не знаю, що тобі сказати. - і ми мовчали.

Мабуть, я все зіпсував.Тепер на кожного з нас полинули ті думки, які ми так старанно відгонили від себе, які мені нав'язував Сем майже щодня, поки не зрозумів, що я все одно не чую його. 

- Уже пізно. - це я сказав, бо мовчанка затягнулась і нам обом було про що подумати.

- Так, я піду відпочивати. Гарного вечора. Бувай! - і вона просто відключилась.

Ось так все просто. Настрою йти до друзів вже не було, я написав їм, що поїхав додому, викликав таксі, залишив байк на стоянці і залишився сам на сам зі своїми думками.