Читати книгу - "Наші обіцянки, Ана Маіс"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
О Боже! В що я вляпалась.
Я так сильно хотіла швидко з цим покінчити, що не сильно і вглиблювалась в той дурнуватий договір. І от тобі й результат. Залишається тільки один варіант — погодитись, бо я в житті таких грошей не бачила, не те що тримала в руках.
— Гаразд, я переїду. Але скажи навіщо тобі це. Чому тобі так важливо, щоб я переїхала?
— Щоб у людей не виникало запитань, чому моя наречена живе у старому занедбаному під'їзді, коли її наречений мільярдер.
— Він не старий. — заперечила я.
В кабінеті почувся звук стаціонарного телефону. Він відійшов від мене чим дозволив мені вдихнути повітря, бо виявляється, що я весь час доки ми розмовляли майже не дихала. Я приклала руку до грудей, намагаючись врівноважити дихання.
Давид підійшов до столу й натиснув на кнопку.
— Давиде, до тебе прийшла гостя. — здається це був голос його помічниці.
— Я зараз зайнятий. Нехай прийде іншим разом. — холодно сказав він.
— Я казала їй, що у нас все розписано, але вона наполягає.
Давид роздратовано видихнув.
— Хто вона?
На іншій лінії було чутно тихе перешіптування.
— Ірина Швець з журналу "News VIP". — відповіла помічниця Давида.
Я побачила як вираз його обличчя змінився на суворіший.
— Нехай заходить.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наші обіцянки, Ана Маіс», після закриття браузера.