Читати книгу - "Атлантида: Відродження імперії, Марті"

- **Місце**: Атлантида, потім тунель на поверхню 

- **Опис**: Після перемоги над Лейном Кіда й Майло возз’єднуються, нарешті визнаючи свої почуття поцілунком. Лейна садять у тюрму, Кіда проявляє милосердя. Команда прощається з Атлантидою, а Майло вирішує залишитися з Кідою, обіцяючи іноді повертатися для нових пригод.  

- **Мета**: Завершити історію, показати емоційне возз’єднання Майла й Кіди, підкреслити доброту команди й закрити арки героїв.  

- **Емоція**: Тепло, надія, меланхолія, завершення. 

#### 

Діалог і дія 

*Камера показує храм Кристала після битви — уламки лежать навколо, але Кристал сяє спокійно, повернутий на місце. Атланти допомагають одне одному, діти сміються, місто оживає. Кіда стоїть перед Кристалом, тримаючи посох. Майло поруч, його сорочка порвана, але він усміхається. Лейн стоїть у кайданах, двоє атлантів тримають його. Його обличчя сповнене ненависті, але він мовчить.*  

- **Кіда** (до Лейна, голос твердий, але з болем): "Ти мій брат, Лейне. Я хотіла вірити, що ти змінився. Але ти приніс лише біль. Ти вбив нашу матір, знищив Атлантиду... Я не можу пробачити цього."  

*Лейн піднімає голову, його очі холодні, але в них проблискує щось людське.*  

- **Лейн** (хрипло): "Я хотів зробити нас кращими, Кідо. Ти цього не бачиш... Але одного дня ти зрозумієш."  

- **Кіда** (холодно): "Ні, Лейне. Ти помиляєшся. Атлантида — це не сила. Це люди. І я захищу їх від тебе."  

*Вона киває атлантам, вони забирають Лейна. Камера фокусується на Кіді — її очі повні сліз, але вона стискає посох, показуючи силу. Майло кладе руку їй на плече.*  

- **Майло** (м’яко): "Ти зробила правильно, Кідо. Він більше не зашкодить."  

*Кіда повертається до нього, її погляд теплішає. Вона кидає посох, обіймає Майла, її руки тремтять.*  

- **Кіда** (шепоче): "Я думала, що втратила тебе назавжди... Ти повернувся."  

- **Майло** (усміхається, обіймає її міцніше): "Я завжди повертатимусь до тебе, Кідо."  

*Вони відступають, дивляться одне на одного. Камера фокусується на їхніх обличчях — Кіда кладе руку на щоку Майла, і вони цілуються, довго й ніжно. Атланти навколо усміхаються, деякі аплодують. Кристал сяє яскравіше, ніби благословляючи їх.* 

*Камера переходить до околиць храму. Команда стоїть біля тунелю, готові йти: Вінні, Одрі, Світ, Жетан, Джебедай і Вільгельміна. Кіда й Майло підходять до них.*  

- **Світ** (тепло, обіймає Майла): "Ти молодець, хлопче. І ти, Кідо. Бережи Атлантиду."  

- **Кіда** (усміхається): "Дякую, докторе. Ви знову врятували нас." 

- **Одрі** (простягає руку Кіді): "Ти крута, Кідо. Якщо що, я повернусь полагодити ваші машини. Мій ключ скучив за роботою."  

- **Кіда** (сміється): "Я чекатиму, Одрі."  

- **Вінні** (хмикає, але добродушно): "Ну, я не отримав скарбів, але підірвав купу монстрів. Тож, Кідо, не сумуй без моїх вибухів."  

*Вінні повертається до Майла, легенько штовхає його в плече.*  

- **Вінні** (іронічно): "А ти винен мені пиво, книжковий. Не забудь." 

- **Майло** (сміється): "Обіцяю, Вінні."  

- **Жетан** (бурчить, тримаючи лопату): "Тільки без багна наступного разу, гаразд? Я ледве вибрався."  

- **Джебедай** (жваво, тримає каструлю): "А я залишу вам мої боби! Це найкращий подарунок!" 

- **Вільгельміна** (цинічно): "Тримай свої боби при собі, старий. Кідо, якщо що, викликай по рації. Я завжди на зв’язку."  

*Кіда киває, її очі теплі. Команда відходить до тунелю, махаючи на прощання.* 

*Камера показує Майла й Кіду, які стоять перед Кристалом. Атланти повертаються до роботи, місто оживає. Майло бере Кіду за руку.*
  
- **Майло** (м’яко): "Я залишаюсь, Кідо. Мій дім тут. З тобою."  

- **Кіда** (усміхається, стискає його руку): "Я знала, що ти скажеш це. Але твої друзі... Вони чекатимуть?"  

- **Майло** (киває): "Я сказав їм, що іноді вибиратимусь на поверхню. Є ще багато загублених цивілізацій, які треба знайти. Але моє серце завжди буде тут."  

*Кіда кладе голову йому на плече, вони дивляться на Кристал. Камера від’їжджає, показуючи Атлантиду, що сяє під куполом. Потім різкий перехід — команда йде тунелем, сміється, Вінні жартує.*  

- **Вінні** (іронічно): "Ну що, хто за пиво? Тетч платить!"  

*Камера піднімається над Атлантидою, місто оживає, Кристала сяє. Титри.* 

--- 

### 

Нотатки до сцени 

- **Емоція**: Сцена тепла й емоційна, із ноткою меланхолії. Поцілунок Майла й Кіди — кульмінація їхньої історії, доля Лейна показує милосердя Кіди, прощання з командою додає гумору й людяності.  

- **Діалоги**: Кіда — справедлива й ніжна, Лейн — холодний, але з проблиском людяності, Майло — щирий, команда — тепла й дружня, із сарказмом Вінні й гумором Джебедая. 

Кінець