Читати книгу - "Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер"

–А мені здається, ти їй сподобався. – не погодилася з братом Калерія. – Ти дуже добрий, Ельга цінує це, просто не дуже любить показувати почуття.

–Ельга цінує доброту? –розсміявся Пітер.– Допомогти їй протерти німб над головою, чи сама впорається?

– Насправді, поговорити з Ельгою... Це було б слушно. – задумався Джим.

– Їй погано. Потрібно поговорити з нею зараз, поки вона остаточно не втратила віру. – продовжував Найджел.

–Він має рацію.– сказала Калерія, глянувши на брата.

–Тоді вирішено. – кивнув Джим.– Пітере, Калеріє, чи були в неї якісь місця усамітнення, улюблені місця?

 –Може спочатку зазирнемо в її будинок? – запропонував Найджел.

Усі знову втупилися на хлопця, начебто він посеред перестрілки запропонував нападнику піти і дружно поїсти тако. Відчувши бурчання в животі, Найджел задумався, що тако й справді непогана ідея. Він відповів на погляд друзів, вирішивши застосувати аргумент.

–А куди б ви пішли, якби втратили частину сім'ї? – запитав він.

Пітер заплющив очі, грюкнувши руками по столу.

–Молодчина...– протягнув він.

–Найджел схоже зберіг цінну здатність мислити, споміж нас усіх. – підсумував Джим. – Насамперед потрібно вирушити до палацу.

Від таверни, де вони зупинилися, до палацу йти три дні, майстерністю переміщень, як Ельга, не оволодів поки що ніхто, Пітер навчився переміщатися, але не на тривалі відстані. І, потім перемістити із собою він може лише одного, і всім було зрозуміло, що тільки володарку полум'яно–червоної широкої стрічки і за сумісництвом господиню його серця – Пайпер. Можна було б спробувати ще раз, розвинути цю навичку, але їхнім головним ворогом залишався час. Проходячи повз заглухлого бірюзового жука, Найджел з Есме посміхнулися.

–От, сволота! – крикнув він, дивлячись на розбите вікно. Здається, його магнітолу, нахабним чином поцупили. Прикро. Тим швидше потрібно вивчити переміщення, тоді він не страждатиме за своєю автівкою.

Втомлені, змерзлі, через три безсонні ночі, вони прибрели до замку Ґотліна.

– Нам потрібно зміцнитися. – повідомив Пітер. – Якщо сестриця не в настрої, нам не позаздриш.

Він зробив крок уперед і розвів багаття на снігу.  Недалеко від найближчих заростей він закинув кульку вогню в купу снігу, і вона зашипіла, розчиняючись, стовпи пари піднімалися вгору, в імпровізоване джакузі по черзі сходилися маги. Найбільше Найджел хотів опинитися там. Але йому потрібно було йти до Ельги, хлопець зробив крок уперед.

–Пітере.– з тиском сказала Калерія.– Ходімо.

–Це вже дзуськи! Я не хочу через хвилину летіти з вікна тронної зали сторчака.

–Тобі теж краще не йти.– сказав Найджел, звертаючись до Калерії.–Я думаю, Ельзі зараз не для сімейних розмов.

–Але я розумію її.– відповіла Калерія.– Я теж втратила половину.

–Я думаю, їй потрібне не співчуття. – сумнівався Найджел.

–Він має рацію.– кивнув Пітер.–Ельга не терпить жалю. Горда, як... – він задумався, вигадуючи порівняння. – Олень! – і вибухнув реготом.

–Припини.– шипіла Калерія.

–Я постараюся поговорити з нею.–сказав Найджел.–Я слабший, не думаю, що вона спробує мене вбити.

–Мне б твою впевненість.–розсміявся Пітер.

–Чому тобі так весело?! – розлютилася Калерія. По небу прокотився грім.–Твій брат помер, сестра втратила половину, а ти тільки жартуєш! Вже не думала, брате, що ти такий жорстокий!

–Кожен справляється з горем по–своєму. – став на його захист Джим. – Йому простіше жартувати. Не суди його.

–А ти багато горя побачив?! – не стрималася Калерія. – Джина тебе не пам'ятає, але не померла. Дякуй Богам за це. Але не розповідай мені, як потрібно сумувати.

–Припиніть сваритися... – тихо сказав Найджел, підійшовши до Калерії. –Я просто поговорю з нею, як... друг. Не як родич або хтось, хто знає, як їй. Їй начхати на мою думку, можливо... так їй буде простіше відкритися?

Калерія з сумнівом дивилася на прийомного сина, а потім втомлено кивнула.

– Я йду з тобою.– заявила Джилана.

– Ні. – хитав головою він.

– Я не довіряю їй.– відповіла дівчина, покосившись на палац.– Ельга може тебе поранити.

– Я просто поговорю з нею. Вона не послухає вас.

–Вона ніколи нікого не слухає.– закинувши вологе волосся назад, повідомив Пітер.– Вона небезпечна.

Калерія пихнула брата в плече.

– Якщо там будете ви, це буде сприйматися, як напад.– сказав Найджел.

–Я згодна з Найджелом.–вникла Есме.– Вона тебе не образить.

–Звідки така впевненість? – крикнула Джилана. – Не помітила я такої приязності за весь час, проведений із нею. Чим вона заслужила таку довіру?

–А ти чому так радикально налаштована проти неї? – розлютилася Калерія. – Що поганого вона зробила для тебе?