Читати книгу - "Інтригуюче кохання, Лана Рей"

69 Крістіан

Щоб підбадьорити і розвеселити Аманду, я запросив до нас в гості Алекса, Тіма та Ліну з Калебом.

Всі наші друзі дуже хвилювались за неї і хотіли побачити. Хоча Калеб поки що не знав таємниці Аманди, я покликав і його, бо розумів, що дівчина буде рада побачити свого товариша.

Аманда сама зможе вирішити, чи розповідати йому правду про себе, коли вони зустрінуться.

Я відчинив двері і запросив увійти наших гостей.

- Амандо, ти навіть не уявляєш того, як я за тебе хвилювалась, - схвильовано промовила її найкраща подруга, Ліна, обережно обіймаючи дівчину.

Я бачив, як очі Аманди наповнились сльозами, але цього разу вона плакала від радості.

Всі хлопці, окрім Калеба, теж обійняли Аманду.

- Ви знову вирішили пожартувати наді мною?! Сказали, що я зможу побачитись з Арманом, а тут лише його капризна сестра - близнючка. Це зовсім не смішно і навіть жорстоко по відношенню до мене. Ви ж знали, як я хвилювався за нього. - Почав обурюватись Калеб, невдоволено дивлячись на нас.

- Привіт, Калебе! Я дуже рада тебе бачити, - радісно промовила Аманда, підійшовши до нього ближче.

- Привіт! Але я прийшов не до тебе. Я хочу зустрітись з Арманом.

- Калебе, ти вже з ним зустрівся, - сміючись, сказала Аманда.

Дівчина розповіла йому свою історію, але Калеб не поспішав вірити, тому що вирішив, що ми з хлопцями знову вирішили над ним пожартувати.

- Ну, не знаю. Звучить зовсім неправдоподібно... Я знаю Коротуна з першого дня в академії. Він хоч і виглядав слабаком, але точно був хлопцем. Я в цьому  впевнений.

- Калебе, коли я побачила тебе вперше, то у тебе була собою величезна купа речей. Ти навіть бісову каструлю притяг в академію. Я - це Коротун. З яких це пір мій довірливий товариш став таким підозрілим?

- Коротуне? Це справді ти?! - Шоковано перепитав Калеб.

- Так...

- І що тепер буде? А як же наша дружба?

- А що з нею не так? Я - твій друг, Калебе. І те, що я тепер ношу жіночу сукню нічого не змінює. Ось підлікуюсь ще трішки і зможу нам'яти тобі боки...

- Коротуне... - промовив Калеб, обійнявши Аманду.

Після такої емоційної зустрічі ми всі разом пішли обідати. Тут вже Калеб зміг відвести душу. Наш кухар навіть заглянув у їдальню, щоб побачити, хто це так швидко поглинає його страви.

Я спостерігав за Амандою. За цей тиждень, що ми не бачились, вона стала виглядати і почуватись значно краще.

Те, що Аманда - темний маг дуже їй допомогло. Ми приховали від неї те, що існувала велика ймовірність того, що вона могла залишитись прикутою до інвалідного візка.

Травма, яку вона одержала була дуже важкою. Аманда - єдина, хто не став після неї калікою.

Я молився всім богам, яких знав і просив, щоб вона могла знову ходити. Майже ніхто з лікарів не сподівався на те, що магія Аманди зможе відновитись, але дівчина і тут всих здивувала. Сила та швидкість її регенерації і справді були вражаючими.

Лікарі досі цілодобово стежили за її здоров'ям і самопочуттям.

Я неймовірно щасливий бачити, як моя красуня знову весело сміється і навіть жартує, а не вичавлює із себе вимушену посмішку, щоб мене заспокоїти.

Мої батьки і сестра були в захваті від цієї дівчини. Батько казав мені, що Аманда дуже здібна учениця і з великим нетерпінням чекав того часу, коли вони зможуть проводити тренування на полігоні. Йму дуже хотілось побачити те, як дівчина володіє зброєю.

Аманда справді була геніальним магом і заслуговувала до себе поваги, але я захоплювався нею не лише через її таланти і вміння. 

Для мене вона була в першу чергу дівчиною, яка мені дуже дорога.

   

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍