Читати книгу - "Вибрана проза, Який Церетелі"

корпусу Кавказьких військ. Помер у 1884 р.

Якось озвірілий наглядач... — інспектор гімназії Іван Ганчесов, відомий своєю дикою жорстокістю.

Орбеліані Саба-Сулхан (1658—1726) — видатний грузинський політичний діяч, лексикограф, письменник.

Гогоберідзе Віссаріон Леванович (1832—1879) — один з керівників грузинського студентства 60-х років, закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету. Був у дружніх стосунках з Чернишевським та його групою. 1876 р. обрано головою Кутаїського земельного банку. Відіграв значну роль у створенні «Товариства для поширення грамотності серед грузинів».

Учень К. Л. — Лордкіпанідзе Кирило Бежанович (1839—1919) — найближчий друг Акакія; журналіст, громадський діяч, співробітник газети «Дроеба».

Родзевич Казимир Фабіанович — польський викладач, засланий на Кавказ за політичну неблагонадійність. У Кутаїсі він одружився з дочкою князя Мікеладзе. В 60-х роках покінчив життя самогубством.

Мосе Тура — прізвисько викладача французької мови по-грузинському звучить як каламбур: Мойсей-шакал.

... в супроводі одного-єдиного слуги... — йдеться про кріпака поетового батька Іване Кіркітадзе, який помер у 90-х роках.

... вдова Воронцова. — Воронцова Єлизавета Ксаверівна (1792—1880), дружина намісника царя на Кавказі графа М. С. Воронцова. Замолоду надихала музу О. Пушкіна. В 40-х роках жила в Грузії і мала близькі стосунки з грузинською аристократією.

Гішер — агат, різновид камінного вугілля, з якого роблять різні оздоби.

Андрієвський Ераст Степанович (1809—1872) — придворннй лікар графа М. С. Воронцова, українець за походженням. Був одружений з княгинею Туманішвілі Барбарою Георгіївною, завдяки чому мав тісні стосунки з культурними колами Грузії.

Орбеліані Манана Мірманозівна (1808—1870) — знаменита красуня, відома представниця грузинської аристократії 40—50-х років. В її салоні збиралася краща творча інтелігенція Тбілісі.

Багратіоні Петро Романович (1818—1876) — небіж героя Бородинської битви Петра Багратіоні, генерал-майор, начальник імператорського конвою з 1858 року.

Антонович Максим Олексійович (1835—1918) — літературний критик, після смерті Добролюбова завідував відділом критики журналу «Современник».

«Мистецтво для мистецтва чи мистецтво для життя?» — точна назва магістерської дисертації М. Г. Чернишевського «Естетичні відношення мистецтва до дійсності».

Зайцев Варфоломій Олександрович (1842—1882) — публіцист і літературний критик. З 1863 р. співробітник писарєвського «Русского слова».

Церетелі Георгій Юхимович (1842—1900) — видатний грузинський письменник, редактор газети «Дроеба», журналу «Кребулі». У 1893 р. заснував журнал «Квалі», де була надрукована перша частина «Пережитого» А. Церетелі.

В. Ту-швілі, Г. Джав—швілі, М. Чо—швілі — Василь Туманішвілі, Григор Джавахішвілі, Михайло Чолокашвілі — грузинські студенти, які на початку 60-х років минулого століття навчалися в Петербурзькому університеті.

... надійшов лист від редактора журналу «Ціскарі». — Йдеться про Кереселідзе Іване Івановича (1829—1892) — поета, драматурга, критика, видавця грузинського журналу «Ціскарі» з 1857 до 1875 року. Згуртував навколо свого видання кращі сили тогочасної грузинської літератури: Гр. Орбеліані, Л. Ардазіані, Д. Чонкадзе, І. Чавчавадзе, А. Церетелі, Н. Ніколадзе та інших.

... наш Платон, філософ… — мається на увазі грузинський історик і богослов Платон Гнатович Іоселіані (1809— 1875).

Барятинський Олександр Іванович (1815—1879) — намісник царя на Кавказі в 1856—1862 рр.; керував військовою експедицією, яка захопила в полон Шаміля в 1859 р.

Ніколадзе Ніко Якович (1843—1928) — публіцист, критик, громадський діяч, близький друг Герцена і Чернишевського; співробітничав у «Колоколе» і «Отечественных записках», був міським головою Поті.

Кіпіані Дмитро Іванович (1814—1887) — відомий грузинський громадський діяч, публіцист, один із керівників національно-визвольного руху.

Д. Б—дзе — Бакрадзе Давид Миколайович, у 1864 році закінчив Петербурзький університет. Був мировим суддею в Гурії.

І. С—ов — Серебряков Ілля — Окромчедлішвілі Ілля Лазарович (1838—1898). Закінчив факультет сходознавства Петербурзького університету. Був доцентом, викладачем грузинської мови та літератури Московського Лазаревського інституту. Виступав у пресі з статтями історичного характеру. Згодом став меценатом. Піклувався про видання стародавніх грузинських рукописів. Надавав велику матеріальну допомогу грузинським письменникам.

Д. Нік—дзе — Ніколадзе Давид (Дмитро?) — студент Петербурзького університету. Помер молодим.

Н. Г—дзе — Гогоберідзе Ніколоз Віссаріонович (1839— 1911) — грузинський публіцист і громадський діяч, один із засновників газети «Дроеба».

С. Аб—дзе — Абашидзе Самсон (1835—1894), далекий родич А. Церетелі.

БАШІ-АЧУКІ. Це одна з найпопулярніших історичних повістей А. Церетелі. Вперше була надрукована в журналах «Квалі» (1895) та «Акакіс кребулі» (1897). Окремою книжкою вийшла 1900 р. в Кутаїсі.

Чолокашвілі Бідзіна — історична особа, він разом з Шалвою та Елізбаром Еріставі очолював антиперське повстання 1659 р.

Улус — слово монгольського походження. В грузинській мові означало мусульманських переселенців та їхні селища.

Шах Аббас Перший (1571—1629) — шах Ірану з 1857 року, з династії Сефевидів. Лютий ворог Грузії. Кілька разів розоряв Кахетію.

Глаха — убогий. Вживається ще в значенні «раб Божий».

Теймураз Перший (1589—1663) — цар Кахетії в 1606—1648 рр. Був поетом.

Дарбазоба, дарбазі — царська рада.

Шаїрі — тут; в значенні вірша. Форма класичного вірша в грузинській поезії такої строфічної побудови, де чотири рядки на одну риму. Розміром шаїрі написана поема Руставелі «Витязь у тигровій шкурі».

Чахрухадзе — грузинський поет ХІІ ст., автор поеми «Тамаріані».

Шавтелі — грузинський поет XII ст., автор поеми «Абдул-месія».

Валі — намісник іранського шаха. Так звали омусульманених царів Картлі в 1632—1744 рр.

... примкнути до північної країни. — Ідеться про Росію.

Тамерлан (1336—1405) — Тімурленг — середньоазіатський державний діяч і полководець.

Ахунди, мулли, каді — священнослужителі ісламу.

Шах Аббас Другий (1633—1666) — іранський шах з династії Сефевидів. Продовжував загарбницьку політику свого попередника Аббаса І.

Амілахварі, аміреджибі, ешикагабаші, амірбарі — вищі чиновники центрального державного апарату об’єднаної феодальної Грузії.

Чапарі — стражник.

Пейкар-хан, і Алі-Кулі-хан — одна й та сама особа.

«Оровела» — пісня, яку співали грузинські погоничі.

«Мумлі мухаса» — «Дуб і мошка», грузинська патріотична пісня. Цю пісню співають селяни в історичній драмі А. Церетелі «Патара Кахі», Назву її М. Бажан переклав так: «Мошка навколо дуба».

... обдарував його першим халатом. — Тут у значенні дорогого подарунку.

Кабулі — музика, яку грали під час боротьби.

Хоч втягуй, хоч витягуй... — гра слів; «шаітане» — грузинською мовою означає «втягуй».

Квеврі — конусоподібний великий закопаний у землю череп’яний глек, в якому зберігають вино.

Дев — багатоголова істота, популярний персонаж грузинської міфології.

СТАТТІ

ПОХОРОН НЕКРАСОВА. — Газ. «Обзор». — 1878. — № 8.

Краєвський Андрій Олександрович (1810—1889) — російський видавець і журналіст. З 1839 року видавав журнал «Отечественные записки».

Плевна — болгарське місто, неподалік якого 1877 року російські війська завдали поразки турецькій армії.

Асман клятий — турецький віце-адмірал Осман-паша, який керував обороною Плевни.

Спасибі Скобиліоу... — ідеться про Скобелєва Михайла Дмитровича (1843—1882) — генерала, головнокомандуючого російськими військами на Балканському фронті під час російсько-турецької війни 1877—1878 рр.

ПЕТЕРБУРЗЬКІ НОТАТКИ. — Газ. «Обзор».