Читати книгу - "Особисті кордони. Керівництво зі спокійного життя без травм і комплексів, Надра Гловер Тавваб"

• У вас із другом немає нічого спільного.

• Друг ділиться подробицями вашого особистого життя з інши­ми людьми.

• Вашій дружбі бракує взаємності (тобто ви віддаєте більше, ніж отримуєте).

• Ви не можете упоратися з незгодою.

• Друг не поважає ваші особисті кордони.

• У вас емоційно невідокремлені / співзалежні стосунки.

 

Як упоратися зі скаргами

 

Скарги належать до однієї з трьох категорій: людині потрібно або виговоритися, або позбутися проблеми, або понити. У першому випадку друг розповідає про проблеми, не сподіваючись почути нашої поради: йому просто потрібно позбутися невдоволення. Якщо друг хоче усунути проблему, він просить нашої поради про те, як йому впоратися із ситуацією. А от ниття — це розмови на одні й ті самі теми знову і знову, без спроб якось усунути проблему чи позбутися невдоволення у якийсь дієвий спосіб.

Ниття — це, власне, «вихлюпування» емоцій на інших. Мало хто переймається через потребу виговоритися або позбутися проблеми. А от ниття викликає негативні емоції.

Майже всі інколи скаржаться на щось, важливо, як часто це трапляється. Нікому не подобається вислуховувати чиєсь ниття про ту ж проблему. Друг, який постійно скаржиться нам, поводиться так саме тому, що ми надали йому простір для ниття.

 

Що робити з людиною, яка постійно скаржиться:

 

1. Поспівчувайте, якщо це доречно.

2. Переспрямуйте розмову в інше річище, змінивши тему.

3. Стежте за тим, що говорите під час розмови, не відхиляйтеся від теми.

4. Покажіть, як треба: не скаржтеся.

5. Запитайте, перш ніж висловити свою думку. Поміркуйте, чи здатен ваш друг зараз сприймати правду.

6. Не знецінюйте (наприклад, не кажіть: «Та не все так уже й погано» або «Переживеш»).

7. Якщо ви зробили все, що могли, сформулюйте чітку межу прийнятного: скільки часу ви готові приділяти цій розмові, як часто ви готові спілкуватися.

 

Що сказати людині, якщо ви не хочете їй щось порадити:

 

1. «Не знаю, чим я можу тобі допомогти з цим».

2. «Схоже, це серйозна проблема. Ти не думав / не думала поговорити про це з людиною, яка її спричинила?»

3. «Що ти думаєш щодо можливих способів упоратися з цією ситуацією?»

4. «У мене викривлений погляд на цю проблему і геть інша ситуація, тож мої способи тут не зарадять. Я хочу обговорити, що саме ти можеш зробити».

Якщо це ви постійно скаржитеся, варто встановити для себе певні обмеження.

 

Як упоратися з власними постійними скаргами:

 

1. Звертайте увагу на те, як часто ви на щось скаржитеся.

2. Скажіть другу, що саме вам потрібно: виговоритися чи отри­мати пораду.

3. Усвідомлено поміркуйте над тим, у чому конкретно полягає мета цієї вашої розмови.

4. Щоб опрацювати почуття, заведіть щоденник — це дуже корисно.

 

Що спричиняє проблеми з особистими кордонами у дружніх стосунках

 

Що дорослішими ми стаємо, то важче нам знаходити нових друзів і певною мірою змінювати стосунки зі старими. Особ­ливо складно знайти нових друзів після тридцяти років. З дорослішанням здатність розвивати дружбу і приділяти їй час знижується через навантаження в інших стосунках: з дітьми, колегами, коханими та родичами.

Після тридцяти люди зазвичай відчувають зміну у власному ставленні до дружби. Самопізнання поступається місцем розумінню себе, тому люди вже прискіпливіше обирають, хто саме залишиться в їхньому колі спілкування. Про це пише Марла Пол, авторка книги «Криза дружби: як знайти, завести та зберег­ти друзів, коли ти вже не дитина»17: «Наші критерії дружби значно вищі, ніж у ті часи, коли ми були молодими та готові були зустрітися з ким завгодно, аби лишень коктейль скуштувати».

Ми схильніші забагато думати про спілкування: «Я їм сподобаюся?» або «Чи не бовкнув я, бува, зайвого?»

Коли ми дружимо з якоюсь людиною понад десять років, то звикаємо до специфічної ролі в цих стосунках. Саме тому встановлення нових меж прийнятного здається нам зрадою самих стосунків. Утім, люди постійно змінюються. Дружба триває, а ми розвиваємося — як розвиваються й інші аспекти нашого життя.

У мене залишилися друзі з часів школи, і ми мусили пристосовуватися до нових умов. Вступ до коледжу, перша «справжня» робота, серйозні романтичні стосунки, шлюб, народження дітей — усі зміни в житті вимагають перевстановлення особистих кордонів, і деякі стосунки не здатні цього витримати. Імовірно, відмова від стосунків є ознакою проблем із самим підґрунтям дружби, а не наслідком нових умов. Ми змінюємося — і цілком природно, що деякі дружні стосунки відходять у минуле.

 

Поширені проблеми з особистими