Читати книгу - "Брама"

місяців. Ми надіслали відповідь лише сорок днів тому. У вас є досвід гарячих планет?

— Гарячих планет?

— Я маю на увазі, — пояснила вона, тягнучи мене вниз до спускної шахти і притискаючись до мене, — ви колись досліджували гарячі планети?

Ми чули ваш запах у газах Оріона, Ми відкопали вашу нору в нетрях Проціона, Ми з Балтімора, Буффало, Бонна й Бенареса, Ми шукаєм на Алголі, Арктурусі й Антаресі Одного дня ми вас таки знайдемо. Маленькі загублені гічі, ми йдемо!

— Ні. Насправді, в мене дуже мало досвіду. Я був тільки в одному рейсі й нічого не знайшов. Навіть не приземлялися.

— Шкода, — сказала жінка. — Втім, там немає чого вчитися. Ви колись бували на Венері? На Афродіті трішки гірше. Її головна зірка — надгаряча, тому назовні краще не з’являтися. Проте, копальні гічі усі розташовано під землею. Якщо знайдете якусь із них, то станете заможним.

— Яка ймовірність знайти таку копальню? — запитав я.

— Нуу, — задумливо відповіла жінка, стягнувши мене з троса і ведучи тунелем, — напевно, не така вже й велика. Знову ж, під час рейсу ви завжди перебуваєте на відкритій місцевості. На Венері одягають броню та досліджують усю територію без жодних проблем. Ну майже, — зізналася вона. — Але втрати серед проспекторів невеликі, приблизно один відсоток.

— А який відсоток втрат на Афродіті?

— Запевняю, що значно більший. Вам доведеться користуватися посадковим модулем, а він не дуже мобільний на поверхні планети, а надто ж якщо вона складається з розтопленої сірки та якщо там постійні урагани — це за гарних погодних умов.

— Звучить прекрасно, — сказав я. — Чому ж ви не вирушили в той рейс?

— Чому? Я виїзний пілот. Я повертаюся до Брами за десять днів, щойно завантажу корабель або якщо трапиться той, хто захоче полетіти назад.

— Я вже хочу назад.

— Хай вам чорт, Броудгеде! Хіба ви не розумієте, якого ­лиха зазнали? Ви зламали систему керування на панелі. Вас по­карають щонайсуворіше.

Я ретельно все обдумав, а потім сказав:

— Дякую, але я краще ризикну.

— Невже ви не розумієте? На Афродіті гарантовано є залишки гічі. Можна полетіти у сотню рейсів і нічого не знайти.

— Панійко, — відповів я, — Я не можу марно літати у сотні рейсів, ані зараз, ані коли-небудь. Не знаю, чи взагалі буду ще літати, і я налаштований повернутися до Брами. Більше нічого сказати не можу.

Загалом я провів у Брамі-2 тринадцять днів. Виїзний пілот Естер Берговіч умовляла мене полетіти на Афродіту, напевне, через те, щоб я не займав місце, призначене для цінних вантажів, на її шляху назад до Брами. Іншим було байдуже, а про мене думали, що я божевільний. Я створював проблеми Ітуно, якого призначили відповідальним за утримання Брами-2 на невідомий термін. Формально я був нелегалом, не заплатив ані копійки подушного податку, бо не мав чим платити. Ітуно дістав повне право викинути мене у відкритий космос без скафандра. Він розв’язав проблему, призначивши мене вантажником. Я завантажував п’ятимісний корабель Естер предметами низької цінності. То переважно були молитовні віяла та взірці для аналізу з Афродіти. Це забрало два дні, а потім Ітуно призначив мене головним помічником до трьох чоловіків, які перероблювали скафандри для наступної групи дослідників Афродіти. Вони використовували смолоскипи гічі з метою пом’якшити метал, щоб зігнути його на скафандрах. Я не знав, як це робити. Щоб навчитися користуватися смолоскипом гічі на близькій відстані, треба два роки. Утім, мені дозволили підносити їм скафандри та листи металу гічі, а також інструменти, ходити по каву… й одягати скафандри по завершенню робіт, а потім виходити у відкритий космос, аби перевірити їхню герметичність.

Усі скафандри були герметичними.

На дванадцятий день із Брами прилетіли два п’ятимісні кораблі зі щасливими проспекторами, сповненими ентузіазму. Вони привезли непотрібне обладнання. Слух про Афродіту ще не встиг дістатися Брами й назад, тому новачки не знали, що саме їм насправді може знадобитися. Випадково серед них опинилася дівчина, колишня студентка професора Геґрамета, яка мусила провести антропометричні дослідження у Брамі-2. На свій власний розсуд Ітуно перекинув її до експедиції на Афродіту й оголосив про вітально-прощальну вечірку. Нас було більше, аніж господарів: 10 новачків і я, але кількість випитого господарями компенсувала це, тож вечірка вийшла відмінною. Я став знаменитістю. Новачки не припиняли дивуватися, що я угробив зореліт гічі, а сам вижив.

Мені навіть стало шкода залишати Браму-2… А про страх краще й не згадувати.

Ітуно налив мені рисового віскі на три пальці й запропонував тост:

— Шкода, що полишаєте нас, Броудгеде, — сказав Ітуно. — Ви точно не зміните думку? Зараз у нас більше броньованих кораблів і скафандрів, аніж проспекторів, але я не знаю, скільки так триватиме. Якщо ви зміните думку, коли повернетеся назад…

— Я не зміню думку, — сказав я.

Оголошення

ШИРОКОЛИСТИЙ ТЮТЮН, ВИРОЩЕНИЙ У ТІНІ та скручений вручну. 2 долари за