Читати книгу - "Тобі, мій Герою, Люба Ковальчук"

Привіт, коханий мій Дмитрику, я нестерпно сумую
за тобою. Сумую за твоєю підтримкою, обіймами, поцілунками та рідним таким теплом. Мене зігрівають сни, в яких ти приходиш такий рідний та коханий, в твоїх очах я бачу тугу за мною, ніжну жагу, бажання та шалене кохання. Мені хочеться вірити, що ми колись зустрінемося і тоді я зможу повністю зануритись у твої обійми, яких так не вистачає мені зараз і розповісти про все.
 

Розкажу, як незважаючи на біль, я йшла вперед, тому що у мене є сенс життя - наша донечка. Всупереч усім і всьому я роблю все, щоб дати їй найкраще майбутнє, захистити і зробити все, щоб вона була щасливою, як ти хотів. Я розкажу, як я стала сильною всупереч шаленому болю, що розривав моє серце на частинки, я розповім
про все, все..
 

Мені хочеться подякувати тобі за те, що ти був поруч, завжди вірив у мене, давав силу та натхнення. Я тобі так мало дякувала за життя, вибач. 

Я вдячна Богу, що Він дав нам можливість зустріти одне одного, таких рідних, близьких по серцю та душах, схожих. Хоч нам було відміряно зовсім мало, всього два з половиною роки, але ми пережили багато чого разом як позитивного, так і негативного, нас ніщо не могло уже
зламати, ми ставали все сильніше та сильніше разом. І все більше скріплювалися та зливалися в одне велике ціле.
 

Котику, я знаю, як ти любив, коли я тебе так називала. З кожним днем я впевнююсь ще більше, що ти найкращий чоловік на планеті. Що ти саме та людина, яка була призначена саме мені, а я тобі. Є багато людей поруч і красивих і ні, різних, але я в кожному намагаюсь віднайти тебе, по частинках збираю твій образ, голос і т.д.
 

Знаєш, я завжди з посмішкою згадую про тебе, з приємним відчуттям всередині, таким теплим-теплим, яке в холодні дні дуже зігріває і дає сили рухатись вперед. Я сміюся над твоїми жартами, прогортаючи в голові, смішним кривлянням як вперше, буцімто ти живий, але далеко. Вчуся від тебе почуттю гумору і любові до життя, ти у всьому бачив позитив. Я стаю схожою на тебе, я відчуваю цю невидиму присутність тебе всередині моєї душі та серця.
 

Наша донечка дуже любить фото і відео з тобою, виглядає щодня тебе у вікні і прохідних дверях, і я дуже жалкую, що ти тоді проігнорував моє прохання записати їй відео особисто для неї дорослої, адже вона не пам'ятає тебе зовсім, тому що була дуже малесенькою, коли ти був
живим. Але я розказую їй про тебе, вона посилає повітряні поцілунки завжди тобі, коли чує слово «Тато». Вона любить тебе і знатиме, що її тато Герой, гордитиметься тобою.
 

Коханий, я кохала тебе, кохаю, та кохатиму завжди. Що б не сталося в моєму житті, ти назавжди в серці, і колись, через багато-багато років, я вірю у нашу зустріч, коли ми назавжди будемо разом і ніхто не розлучить нас. А зараз в мене є велика місія, за якою я йду. Багато
планів та справ, які я повинна вирішити, серед них випуск книги про нас, про тебе, як ти колись і просив мене. Я зберігаю у пам'яті найцінніше — це спогади про нас та про тебе. Мені так багато хочеться розповісти тобі..

Кохаю тебе та палко цілую, до зустрічі у засвітах.
 

Твоя киця!

Кінець