Читати книгу - "Джозеф Антон"

робити з огляду на «брак доказів». Недостатньо самого відеозапису, на якому Сіддікі закликав до вбивства людини.

У північному Лондоні, на Ермітаж-лейн, 15, здавали в найм будинок, який дуже сподобався поліції своїм «внутрішнім гаражем», з якого легко було його непомітно вивозити й привозити. До нього на квартиру в Челсі прийшли Джон Г авлі й містер Ґрінап. Через свої «помилки» в Літл-Бардфілді мали пригнічений настрій і запевнили, що більше такого не станеться і більше не буде Дева Стоунгауса. Мабуть, через цю прикрість вони пішли на деякі поступки. Навіть взяли до уваги його немалі витрати на стару плебанію й необхідність знову витрачати купу грошей на інший будинок. Погодилися на «короткотермінове» перебування на плебанії, допоки чинна угода про найм. Також «дозволити» йому проводити більше часу на людях і частіше бачитися з друзями. А ще погодилися — і це було великим проривом, — аби Зафар іноді приїжджав до нього додому й залишався з ним на ніч. І якщо він наполягає, то й Маріан. Зрештою, вона — все ще його дружина.

На початку грудня він поїхав з Біллом, його подругою-полячкою Алісією, Зафаром і Маріан на вихідні до Літл-Бардфілда. Обоє — і він, і Зафар — були дуже зворушені. Однак на Маріан щось таки находило. Кількома днями раніше вона вибачилася за «брехню», проте в її очах знову з’явився божевільний блиск, і посеред ночі вона кинула свої нові бомби. Раптом зізналася, що вони з Біллом — коханці. Він попросив Білла піти з ним до невеличкої кімнати з телевізором. Білл не заперечував, так, одного разу це сталося, і він одразу збагнув, що потрапив у халепу, і не знав, як розповісти йому про це. Вони проговорили півтори години, обоє добре усвідомлюючи, що вирішується доля подальшої їхньої дружби. Вони сказали одне одному все, що треба було сказати, — гучно й тихо, сердито й нарешті зі сміхом. Зрештою, погодилися забути про неприємний для обох випадок і більше до нього не повертатися. Він також почувався в дурнях, бо знову мав ухвалювати рішення щодо свого шлюбу. Це все одно, що кинути курити, а потім знову почати. А він таки почав. Після п’яти років утримання від куріння знову пристрастився до сиґарет. Він був злий на себе. Невдовзі йому доведеться позбутися обох цих поганих звичок.

Будинок на Ермітаж-лейн видавався невеличким фортом на безіменному розі двох вулиць. Він був огидним, без меблів. Косіма змусила господарів обставити його найнеобхіднішим — письмовим столом, стільцем, парою м’яких крісел, кухонним причандаллям. Однак допоки він там жив, будинок завжди здавався пусткою. Однак саме тут йому вдалося знову сісти за письмовий стіл, тож «Гарун і море оповідок» нарешті зрушив з місця.

15 грудня 1989 року в Манчестері заарештували чотирьох іранців як імовірних учасників групи спеціального призначення. Одному з них, Мегрдаду Кокабі, висунули обвинувачення в підготовці підпалу й спробі закладення бомби у книгарні. Відтак стало навіть ще важче домогтися від Пітера Маєра публікації «Сатанинських віршів» у м’якій обкладинці. «Можливо, десь у середині наступного року», — сказав він Ендрю й Ґіллону. На довершення всього «Рендом хаус» раптом побоявся підписувати угоду щодо його майбутніх книжок. Альберто Вайтелі, голова правління компанії «Рендом хаус», заявив про свою «попередню недооцінку небезпеки», тож 8 грудня «Рендом хаус» відмовився від угоди. Тепер він не мав ані книжки в м’якій обкладинці, ані видавця. А може, йому слід припинити писати? Відповідь лежала на столі, де «Гарун» вимагав продовження роботи. Білл говорив з усією притаманною йому добродушністю. Журнал «Ґранта» брався за видавничу справу. «Нам варто спробувати себе в цій царині, — казав він. — Побачиш, ми нічим не гірші за велику корпорацію».

Навстіж відчинилися Бранденбурзькі ворота — і два Берліни стали одним. У Румунії повалили режим Чаушеску. Він погодився написати для «Нью-Йорк таймс» рецензію на роман Томаса Пінчона «Земля виноградної лози». Помер Семюел Бекетт. Йому знову вдалося провести вихідні із Зафаром на плебанії, і синова любов піднесла йому настрій, як ніщо інше на світі. Потім настало Різдво, й письменник Ґрегем Свіфт і його дружина Кондіс Родд запросили його на свято до свого будинку в південному Лондоні. Новий рік зустрічав також у колі друзів: з Майклом Герром і його дружиною Валері, які чомусь узяли собі за звичку називати одне одного «Джим». Жодних тобі кохана чи коханий, люба чи любий. Низькою американською протяжною говіркою і веселим англійським щебетанням проджимали вони весь Старий рік. «Егей, Джиме?» — «Так, Джим?» — «Щасливого Нового року, Джиме!» — «І тобі теж щасливого Нового року, Джим!» — «Я кохаю тебе, Джиме» — «Я тебе також, Джим». 1990 рік настав з усмішками Джима й Джим.

І Маріан там також була. Так, так. І Маріан.

IV. Прагнеш любови — потрапиш у пастку

До нього почали надходити листи від жінки на ймення Наліні Мегта з Делі. Він нікого не знав з таким іменем, однак Наліні наполягала, що знає його не просто як письменника, а як чоловіка — тілесно, порнографічно, біблійно. Згадувала конкретні дати й місця їхніх любовних побачень, описувала готельні номери й види, що відкривалися з їхніх вікон. Листи були не тільки вміло написаними чітким розмашистим почерком синьою кульковою ручкою, але й досить розумними. Проте фотознімки у неї не виходили: невдало зняті, кепсько освітлені, в домашньому дещо безглуздому одязі, дуже далекому від еротики, хоча зі світлин на нього дивилася досить таки вродлива жінка. Він не відповідав, навіть щоб відвадити її від такого заняття, знаючи, що це намарно. Пристрасть, з якою вона змальовувала їхнє кохання, викликала в ньому хіба що страх за неї. Печаттю душевних хвороб позначено немало індійців. У сім’ях не хочуть вірити в те, що лихо вразило когось із близьких. Психічні відхилення замовчуються і не лікуються. Тож листи тієї Наліні Мегти продовжували надходити, здається, навіть дедалі частіше, що свідчило про те, що їй не надають потрібної допомоги.

Вона дуже переймалася його становищем. Бо «знала», що від інших він не отримує тієї ніжної уваги, яка йому так потрібна. Якось вона прочитали в газетах, що його дружина покинула його, і просила дозволу стати її заміною. Вона приїде до нього, і йому житиметься з нею дуже добре. Вона робитиме геть усе, що він захоче, стане його опорою, піклуватиметься про нього, огорне його своїм коханням. Як він може ще роздумувати після всього того, що вони означають одне для одного, після всього