Читати книжки он-лайн » Фантастика 🚀🪐👽 » Екст, Геннадій Обушній

Читати книгу - "Екст, Геннадій Обушній"

143
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 75 76
Перейти на сторінку:
місяць. І я почув від Лео:

— Джо, ми прийняли рішення. Усі йдемо додому.

— Зрозуміло.

— Як би ти вчинив на нашому місці?

— Будь-хто з людей полетів би додому. Обмив би там слізьми загиблий особистий світ і згадав усіх, кого любив. І тільки потім, якщо залишаться сили, подумав би про майбутнє. Життя має тривати.

— Ханни такі ж, Джо.

— Скажу відверто — мені вас не вистачатиме. Сам дивуюся, наскільки звик. А сурогат, званий зв’язком, спілкування не замінить.

Кет загадково посміхнулася й промовила:

— Джо, а пару років ти протримаєшся без нас?

«Ну хоча б півтора» — це Семмі.

— Ви повернетесь?!

Кет розсміялася:

— Зробіть обличчя простішим, капітане. Семмі і я повернемося точно.

Лео додав:

— А я за обставин.

Не все так погано в цьому світі, виявляється. Від душі відлягло.

Перед призначеним зв’язком з крейсером я коротко переговорив з Климом.

— Що на «Спіралі»?

— Добре. Все відремонтували. Привід і прямий зв’язок працюють. Уже тиждень слухають у всіх діапазонах. Поки нічого немає і, на жаль, не буде.

Вони зможуть використовувати головний привід? Швидкість крейсера близько 0,9 с. На такій швидкості входити в розрив не можна.

— Не можна, Джо. Мені відомо два схожих випадки, машини не знайдені досі. Але погасити інерцію, маючи ханнівский привід, не проблема. Так що крейсер вже зупинений.

Я не намагався осягнути, куди поділися інерція і енергія. Зараз важливо, що корабель стоїть і його не треба наздоганяти.

— Джо, вдома у хлопців буде ще одна проблема. Спінтроніка всіх малих і середніх катерів не підлягає ремонту. Системи були масовими і при необхідності просто замінювалися. Всі сестри Кет, які на борту крейсера, можуть рухатися зараз тільки на гравіприводі. Це робота в межах однієї системи планетарними човниками. Так що Кет — єдина робоча конячка для середніх відстаней.

Гаразд, поговоримо з Головою.

— Безумовно допоможемо, Джо. Яке паливо? Літій? Знайдемо. Дамо, скільки потягнуть. А приводи, приводи, приводи... Є рішення. Кет поцупила наш привід, ще за часів Вулика, і ходить на ньому досі. Для нас він безнадійно застарів, хоча конструкція дуже вдала і надійна. Комітет пошукає, де і скільки їх залишилося. Не знайдемо — виготовимо. Монтаж? Знову ж Кет. Вони з Семмі єдині фахівці у двох галактиках зі встановлення нашого обладнання на ханнівську техніку.

Знову рубка Кет. На тому боці галявина Оази. Улісс в повній формі, всі діти і вільні від вахти — всього кілька тисяч. Більшість бачили мене вперше і перешіптувались, як звичайні люди.

Улісс коротко виклав поточний стан справ на крейсері, не вдаючись особливо в деталі.

Так само коротко доповів про результати моніторингу каналів прямого зв’язку — повна порожнеча.

Головне питання винесено на голосування. Результат — всі за повернення.

Улісс підсумував:

— Екіпаже! Ми прийняли рішення повертатися. Треба взяти на борт КР5-430 і в найкоротші строки поповнити запас палива в найближчій системі.

Тепер мій вихід.

— Шановний капітане! Дозвольте представити вам і екіпажу командора Чин Лі, Голову Організаційного Комітету Федерації Світів.

Голова був у своєму кабінеті на Альфі і з’явився на моніторах крейсера і рубки Кет. Він стояв, а зліва висів розгорнутий прапор Федерації — синій прямокутник з Галактикою, внизу жовтий напис «Федерація Світів» чотирма офіційними мовами, зверху справа традиційний трайдент.

Улісс і весь екіпаж встали. Я з Лео теж.

— Від імені народу Федерації Світів я, людина на ім’я Чин Лі, вітаю всіх ханнів, а також Кет і Семмі, що змогли вижити і об’єднати наші раси. Хочу висловити захоплення мужністю екіпажу крейсера «Спіраль», що не втратив надії і вистояв у нечувано тривалій боротьбі за життя. Ми брати по розуму, до того ж разюче схожі генетично. Наші біологи навіть припускають, що перехресні шлюби теоретично не безплідні. Хоча, як відомо, тільки практика критерій істини.

У залі, заповненому наполовину чоловіками, така заява не могла не викликати схвального пожвавлення. Улісс жестом заспокоїв збори. Чин Лі продовжив.

— Ще раз хочу подякувати Семмі і Кет, які стільки часу наглядали за нашою цивілізацією, причому в рамках Регламенту експедиції!

На моніторах Семмі схилив голову, а Кет зробила реверанс. Оплески. Голова продовжив:

— Ми ухвалили рішення допомогти вам у підготовці до повернення додому. В першу чергу ми відправимо все для дітей, за вашим вибором. Крім цього, ви отримаєте готове паливо і продукти харчування, перевірені на собі вашим пілотом Лео. Повинно вистачити років на п’ять, поки ви не адаптуєтесь удома.

Крім цього, ми надамо вам 200 комплектів прямого приводу, аналогічного діючому на КР5-430. Кет і Семмі самі його розробили на базі людських технологій і встановили на своєму катері. Тож проблем із монтажем обладнання у вас немає.

Тиша. Улісс аж оторопів — паливо паливом, але приводи? Такий подарунок знімає безліч проблем після повернення!

— Не знаю, що й сказати, командоре Чин! Дякую від імені екіпажу і народу ханнів!

Екіпаж радів, звичайно, і паливу, і приводам. Але найбільше чекав справжню їжу і питво. Адже оригінальні припаси закінчилися давно, і весь харч надходив тільки з регенераторів.

Вперше ми прийшли до крейсера всі разом. Для урочистості моменту і історії ми разом вийшли зі своїх катерів і вишикувалися — попереду Лео, за ним лінією Кет, Клим і я (Кет посередині), за нами Семмі. Грейс стояла в своєму шлюзі, зліва від нашої групи. Всі у парадній формі. Зустрічаючі теж.

Лео доповів. Улісс і екіпаж урочисто зустріли свій, колись вже оплаканий, катер. Стискали і м’яли Лео, валяли Семмі і обережно віталися з Кет. Я так зрозумів, що тактильні відчуття є найкращий доказ істини. Підозрюю, що ханни до останнього не вірили в те, що відбувається. Доки самі не помацали. Чисто як люди.

Я теж потиснув безліч рук і вдало з’їхав з теми обговорення ядра. Клим став зіркою заходу. Лікар-легенда, який зробив неможливе. Той, хто воскресив Лео.

Семмі був узятий в полон дітлахами і відведений в Оазу. У якийсь момент ми з Климом залишились вдвох. Я бачив, що він чимось спантеличений. Запитав і отримав відповідь.

— Джо, такий день, можливо, ніколи й ніде більше не повториться.

— Що мається на увазі?

— Тут вперше фізично зустрілися три раси природного технологічного розуму — стара, нова і молода. Плюс раса природного нетехнологічного розуму. Плюс машина з явними ознаками розуму, нехай і синтетичного. Все, що тут відбувається, неможливо в принципі. Але відбувається реально, що неможливо. Чи

1 ... 75 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Екст, Геннадій Обушній», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Екст, Геннадій Обушній"