Читати книгу - "Вільні стосунки з босом, Ольга Вісмут"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Телефони розриваються. Навіть я знаходжу в собі сили відправити привітання Зимнєву. Воно, звичайно, надсилається, але не відразу.
Ми ще трохи сидимо, колупаємо залишки салатів. Нарешті тато йде спати разом із Єгоркою, а ми з Настею залишаємося на кухні. Прибрати й поговорити. Так, по-жіночому.
— Бачу, ти цілий вечір на нервах, — починає обережно сестра.
— Так, чому ж? — усміхаюся.
— Ну, хахаль же твій не приїхав?
— Він і не повинен був.
Стенаю плечима і відвертаюсь, щоб вона не бачила мого обличчя. Інакше все відразу зрозуміє.
— Ну й дурень, — відгукується Настя. — Таку красуню втратить!
Хотілося б із нею погодитися, але все ж набагато складніше.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вільні стосунки з босом, Ольга Вісмут», після закриття браузера.