Читати книгу - "Ніжна дівчинка мільйонера, Кіті Лав"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Олег припаркував машину біля нашого будинку й допоміг мені вийти. Вечір був теплий, у повітрі пахло квітами та свіжістю після дощу.
— Давай пройдемося трохи? — запропонувала я, не поспішаючи йти до дверей.
Олег обійняв мене за плечі й ніжно поцілував у скроню.
— Звісно. Але якщо втомишся, одразу скажи.
Ми повільно йшли вуличкою, насолоджуючись спокоєм. Я відчувала, як від ніжної тиші та тепла його руки на моїй талії серце наповнюється щастям.
— Я інколи думаю… — задумливо сказала я.
— Про що, кохана?
— Як би все склалося, якби тоді… — Я замовкла, не знаючи, чи варто згадувати минуле.
Олег зупинився, розвернув мене до себе й узяв мої долоні в свої.
— Головне, що зараз ми разом. Ми пройшли через усе це, і тепер попереду тільки хороше.
Я усміхнулася й кивнула.
— Так. У нас попереду ціле життя.
— І маленьке життя всередині тебе, — додав він, обережно поклавши руку на мій живіт.
Я сміялася, коли він раптом став на одне коліно й притулився щокою до мене.
— Привіт, малий, — шепнув Олег.
— А якщо дівчинка? — знову пожартувала я.
— Привіт, мала, — виправився він і засміявся разом зі мною.
Це було справжнє щастя. Тепле, спокійне, наповнене любов’ю. І я знала, що б не чекало на нас попереду — ми впораємось. Разом.
Минали тижні, і я все більше відчувала, як наше життя змінюється. Малюк ріс у мені, і з кожним днем я ставала ближчою до нього. Олег усе частіше розмовляв із животиком, гладив його перед сном і щоранку цілував, перш ніж йти на роботу.
Одного дня він повернувся додому трохи збуджений, із якимось загадковим виглядом.
— Що трапилося? — запитала я, підозріло звужуючи очі.
— Є одна ідея… — Олег підійшов ближче й узяв мене за руки. — Як ти дивишся на те, щоб поїхати на кілька днів до моря?
Я здивовано підняла брови.
— До моря? Зараз?
— Чому ні? Нам потрібен відпочинок. Ти любиш море, воно тебе завжди заспокоювало. І я хочу, щоб ти розслабилася перед тим, як наше життя зміниться назавжди.
Я посміхнулася. Він справді думав про все.
— Це було б чудово, — прошепотіла я, відчуваючи хвилю тепла від його турботи.
— Тоді завтра вирушаємо!
Я засміялася, коли він радісно підхопив мене на руки й закрутив. У такі моменти я розуміла: я поруч із людиною, яка зробить усе, аби я була щасливою.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ніжна дівчинка мільйонера, Кіті Лав», після закриття браузера.