Читати книгу - "Я знайду тебе, Макс Дикий"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Розкажіть, будь ласка, коли це почалося? — запитую я. — І взагалі, як проявляється ваше отруєння?
— Раніше я була королевою вечірок, тусила всю ніч і почувалась добре, жила від тусовки до тусовки, ну вчилась теж, я навіть пари не прогулювала! — заявляє дівчина. — І все було добре. Але нещодавно до нас із батьком переїхала його нова пасія…
— Давайте зайдемо до офісу і там обговоримо все детальніше, — пропонує Макс.
Ми заходимо до його кабінету, я пропоную чай чи каву, але дівчина відмовляється і продовжує свою розповідь.
— Так от, його нова пасія… Вона практично моя однолітка! — з обуренням каже дівчина. — Залетіла, і тепер хоче гроші мого батька. Не здивуюсь, якщо вона все це спланувала. А тепер ще й мене вижити з будинку хоче!
— Але це не доказ отруєння, — каже Макс. — Може, ви здавали якісь аналізи?
— Я тепер намагаюсь по мінімуму їсти з ними за одним столом, я ж не дурепа! Навряд аналіз покаже щось зараз… — вона зітхає.
— А ви зверталися до лікаря? — запитую я. — Можливо, потрібно здати аналізи, щоб виявити причину поганого самопочуття?
— Я впевнена, що це все її провина. Вона завжди сама насипає їжу для кожного, мене до кухні не підпускає, — продовжує дівчина. — Про аналізи я ж щойно сказала, вони вже нічого не покажуть, бо я вже не їм там. Але мені треба знати напевне, щоб сказати батькові і щоб він її кинув.
— А у вас є хлопець чи близькі друзі? — запитує Макс, простягаючи їй анкету. — Заповніть, поки ми будемо розмовляти.
— Так, у мене є хлопець, правда, він зараз поїхав на два тижні до Єгипту, — киває вона і починає заповнювати анкету. — О, точно, я ж не представилась, мене звати Катерина, Катерина Омельченко.
— Того самого Омельченка? Одного з топових бізнесменів в аграрному секторі? — перепитує Макс.
— Так, — вона киває. — Тепер ви розумієте?... Їй точно потрібні гроші мого батька… А я — перешкода.
— Добре, а який саме результат вам потрібен? Що ви хочете отримати, які докази того, що ваша мачуха бажає вам зашкодити?
— Спроб отруїти хіба недостатньо?... Я не знаю, що мені робити. От ви і порадьте, — вона дивиться на мене.
— Якщо ви там більше не їсте, то, мабуть, вона зрозуміла, що цим способом уже вам нічого не зробить, — розмірковую я.
— Але мені не хочеться жити з людиною, яка гіпотетично намагалась зробити подібне. Я маю якось показати батькові її справжню сторону, — продовжила дівчина.
— Добре, можливо, ви хотіли, щоб ми організували стеження за нею?
— Більше того, я можу допомогти. Я ж живу з нею, якщо треба якусь техніку пронести, чи щось таке, я все зроблю. Я хочу знати правду! — рішуче каже Катя.
Я дивлюся на Макса:
— Може, встановити в домі “жучки”?
— І камеру на кухні, — Макс киває. — Якщо вона буде підсипати щось. Можливо, Каті варто б спровокувати її, але не їсти. Тоді якщо ми все знімемо, а потім ще й віддамо їжу на експертизу, то будуть стовідсоткові докази. Але це тільки в разі, якщо вона дійсно щось підсипатиме.
— Я готова, — Катя киває. — Я все встановлю.
— Добре. Тоді з вас передплата за техніку і наші послуги, — каже Макс. — Зараз відправлю вам прайс…
***
— Що думаєш? — питає Макс, дивлячись на двері, через які щойно пішла наша нова клієнтка.
— Все-таки їй спершу краще було б сходити до лікаря, — кажу я.
— Якщо вона не їла там останнім часом, то лікар не допоможе, хоча отруєння можна розпізнати інакше, — він усміхається і простягає мені волосину.
— Спершу треба було б виключити якісь природні причини, може вона просто чимось захворіла, і це збіглося в часі з приходом в будинок мачухи. А якщо зі здоров’ям все нормально, тоді дійсно буде підозра падати на отруєння… — розмірковую я. — Але ж Катерина вперта, вона переконана, що це справа рук мачухи, тож, мабуть, обстеження проходити не захоче..
— І тебе зовсім не інтригує волосина в моїх руках? — питає він награно засмучено.
— Ну я знаю, що є спеціальні аналізи, за допомогою яких можна визначити у волоссі вміст шкідливих речовин, якщо ти це маєш на увазі, — усміхаюсь.
— Треба понести це в лабораторію. Раз клієнтка не хоче, понесемо самі, але грошики вона за аналіз вже сплатила, — він теж усміхається.
— Що ж, це гарна ідея. А потім уже будемо дивитися, що там покажуть камери…
— Та й не виглядає вона як та, кого труять, — продовжив Макс замислено. — Хоча, можливо дійсно зараз нема впливу токсину, і тому їй краще.
— Дочекаємося результатів аналізу, і будемо знати напевно…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я знайду тебе, Макс Дикий», після закриття браузера.
