Читати книгу - "Сироти долі, Olexander Sakal"

         – Правильно, – закивав Микола. – Цього паломника звуть Андрій. Він подорожує з самого Єрусалиму! Зараз ми повторятимемо урок по темі: чотири святих Євангелія. Та перед цим помолимось. Помолимось про те, щоб Бог допоміг нам. Вставайте, почнемо з «Отче наш».

         Діти миттєво повставали з крісел та поставили долоні в молитви. Дехто закрив очі, похилив голову, дехто стояв, та як Андрій помітив, робив вигляд, що молиться, ворушачи лиш губами. Все ж, тут всі діти безумовно знали найголовнішу молитву як на староруській, так і на українській. Потім Микола роздав кожному молитовник та показав на потрібну молитву, зауважуючи:

         – Читайте цю молитву, промовляючи до Бога, як до батька. У всіх вас є мама, тато, і над ними є ще Бог. Якщо ви любите своїх батьків, то промовляйте цю молитву, як любов до них, та що ви турбуєтеся, і просите Господа, щоб він зберіг ваших батьків. Не бійтеся промовляти душею.

         Вони стали читати: «Господь наш Всевишній і Всемогутній, допоможи мені знайти милість твою…». Андрій тоді приглядівся до дівчинки в довгому платті: коли вона тихенько промовляла свою молитву, з очей її текли блискучі зернятка-сльози. Вона дійсно «говорила» душею до Бога, бо Микола згадав їй про болюче. Андрій під час промови Миколи пильнував за реакцією дітей на деякі його слова. Після слів про маму й тата, дівчинка в платті похнюпила голову та встромила погляд на сторінку молитовника.

         Коли закінчили молитву, Микола повернувся до дошки та взяв синій маркер. Зверху великими печатними літерами він виписав: «Євангелія». Від цього слова він простягнув чотири смуги. В кінці кожної смуги накреслив квадрат, і в кожному з них виписав імена євангелістів. Андрій сильно ж здивувався, коли не почув жодного неслухняного писку від учнів.

         – Євангеліє від Матвія – перше написане Євангеліє. Маша, ану згадай нам: що таке Євангеліє?

         Дівчинка в різнобарвній кофтині піднялась.

         – Євангеліє – це… це ну, книжка, яка говорить про життя Ісуса.

         Маша не вміла вимовляти букву «р», однак відповідь її була точною.

         – Так, отож Матвій, його називають Левій Матвій, і він працював митарем. Митар – це людина, яка збирає зі звичайних людей гроші за землю. Та після того, як Ісус сказав йому: слідуй за Мною – то Матвій пішов за Ним і став апостолом. Отож, Євангеліє від Матвія починається з родоводу Ісуса. Він починається з Авраама, який, як ми знаємо, заселив обітовану землю – Ханаан. Закінчується Євангеліє від Матвія Розп’яттям та Воскресінням Христа.

         Наступне Євангеліє від апостола Марка. Він не був знайомий з Ісусом, але апостол Петро, якого Марк вважав своїм вчителем, розказав йому про життя Спасителя. Як ви знаєте, це Євангеліє починається з проповіді Іоанна Хрестителя та Хрещення Ісуса. І закінчується також Розп’яттям і Воскресінням Спасителя.

         Далі йде Євангеліє від Луки. Він жив ще при Ісусові, однак також не був з ним знайомий. Лука, як і Марк, був одним із сімдесяти апостолів, які проповідували вчення Христа після Його смерті. В Євангелії від Луки все описується детальніше. Про народження Іоанна Хрестителя, про Благовіщення Захарії та архангела Гавриїла… Це велике Євангеліє, і закінчується воно Вознесінням Христа. Хто нам може згадати, що таке Вознесіння?

         Врешті Микола підняв дівчинку в платті.

         – Це коли Ісус вознісся із землі на небо після свого Воскресіння, – розумно мовила вона.

         – Так. Це правильно, молодець. І зараз я розкажу про останнє Євангеліє: від Іоанна, та потім я дам слово Андрію. Разом зі своїм братом Яковом, Іоанн був рибаком. Після того, як Ісус обрав його своїм учнем, Іоанн дуже полюбив Спасителя. Євангеліє від Іоанна починається з гімна про Слово та Бога, та закінчується явленням Ісуса своїм учням. Потім Іоанн проповідує християнство, та в ті часи християн ненавиділи, й Іоанна заслали на острів Патмос, де він напише своє «Одкровення», написане ним якби Божими Словами. І тому його прозвуть Іоанном Богословом.

         А тепер, нехай Андрій вам дещо розкаже. От по-перше: як ми знаємо, події Євангелій відбувались в Єрусалимі або десь в його окрузі. Я думаю, що Андрій зараз зможе нам повідати про Святу землю.

         Андрій, вчувши прохання Миколи, різко нахмурив брови. Що ж він зможе розказати про Єрусалим? «Якщо він хоче, щоб я згадав про те, як там дійсно було, то, звичайно, я правди не приховаю», – вирішив Андрій. Він став на місце Миколи та, енергійно жестикулюючи, почав розповідати:

         – Ну що ж. Не варто думати, що Єрусалим – найкраще місце для життя людини. Там спека, і люди там не такі, як це ви собі уявляєте. Думаю, що після закінчення всіх проповідей біблійних персонажів, там більше не залишилось нічого святого, окрім хіба що Гроба Господня. Малим мене обходили люди. Я, здавалось, був найжалюгіднішим. Я думав, що Бог покинув мене, та Він зберіг мені життя… – Микола заперечно похитав головою, коли Андрій вже хотів підняти низ сорочки. – Я потрібен Богу для Його волі, Його цілей. Так само ті чотири євангелісти стали волею Бога. Це була їхня найголовніша ціль, і вони про це також знали. В мене теж є моя ціль, але я тримаю її в таємниці, допоки не настане потрібна година для цього. Тепер тільки одна людина пізнала цю таємницю, та я впевнений, що вона також триматиме її при собі… Микола, можна я розкажу ще дещо дітям, тільки за вашої відсутності?