Читати книгу - "Есміна. Таємниця крижаної королеви, Юлія Богута"

— Я не думаю, що готова до сімейних балачок, Рейне. Мені се ще важко просто дивитись йому у вічі.

— Ніхто і не просить від тебе більше ніж ти можеш дати, люба, — прошепотів Рейн на моє вухо й торкнувся губами чола. — Просто не думай про найгірші варіанти й дай собі трохи часу. Все змінюється...Он, навіть Джері подорослішав, уявляєш?

— Не так сильно вже й він заспокоївся, — зауважила, згадуючи наші останні зустрічі. — Такий самий нахабний.

— Ну не скажи...виходити почав через двері, а не через вікно! Це вже велике досягнення! — відверто глузував Лоріан, виводячи мене з паркової зони. — А ще, на роботу став вчасно приходити і більше не линяє.

— А як же йому линяти, якщо ти тепер не його товариш, а його прямий керівник? В тебе ж навіть відпроситися вже не вийде, — весело перераховувала. — Халявити — не вийде. У відповідь Кодексом кинутись — не вийде. Ніяких радощів не залишив нещасному перевертню.

— Хай радіє, що міс Салі мене вмовила перенести бібліотеку на перший поверх. Так би на кожній нараді літав би крізь віконце раму. І не подивився б на те, що Ароу з нього людину потихеньку робить.

— Дай їй трохи часу. Вона ще зліпить з Джері дорослого чоловіка.

— Побачимо... А поки...як щодо вечері у кав'ярні Коула? У нас сьогодні є чудовий привід для смачненького. Він нарешті навів лад у тій дурній студії Велса і завтра має відкриватися.

— Думаєш відвідувачів не відлякає, що кав'ярня знаходиться там, де раніше вкривали льодоиживих людей? — занепокоєно перепитала. — Він то все прикрасив там і повимивав до стерильності, але...

— Не думаю, Есміно...Ти не помітила певно, але статуя Велса уже стала місцевою культурною пам'яткою, яка приваблює туристів. Он, бачиш скільки автівок припарковано? Вони приїхали подивитися на місцевого "Крижаного короля". А кав'ярня з однойменною назвою, точно приверне увагу. Тим паче, що Коул став виготовляти желе у формі статуй. Повір, він не пропаде.

— Все одно хвилююсь.

— Було б за що. Твій Айронс йому таку рекламу в академії робить, що Коул розбагатіє за лічені дні. Повір мені.

— Вірю.

І я справді вірила йому. Дивилася в його смарагдові очі й знала, що все буде так як він сказав. Можливо не відразу, але все налагодиться і нас чекатиме щасливий початок нової історії. Вже не про "Крижану королеву", але не менш захоплюючу і таємничу.

Кінець