Читати книжки он-лайн » Фантастика 🚀🪐👽 » Першому гравцеві приготуватися

Читати книгу - "Першому гравцеві приготуватися"

125
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 80 81 82 ... 123
Перейти на сторінку:
стосунки з Дайто важко пояснити, — він зупинився, щоб відкашлятися. — Ми не були братами. Не в реальному житті. Тільки в ОАЗі. Розумієш? Ми знали один одного тільки в мережі. Я ніколи не зустрічався з ним. — Він повільно підняв очі, щоб зустрітися з моїми, та побачити, чи я його осуджую.

Я простягнув руку і поклав її йому на плече.

— Повір мені, Шото. Я розумію. Ейч і Арт3міда мої найкращі друзі, та жодного з них я не зустрічав в реальному житті. Насправді, ти також один з моїх найближчих друзів.

Він опустив голову.

— Дякую.

По голосу я міг сказати, що він плаче.

— Ми мисливці, — сказав я, намагаючись заповнити незручне мовчання. — Ми живемо тут, в ОАЗі. Для нас це єдина реальність, яка має якийсь сенс.

Акіхід кивнув. Через кілька хвилин він продовжив говорити.

Він розповів мені, як вони з Тошіро познайомилися шість років тому, коли обоє приєдналися до віртуальної групи підтримки для хікікоморі — молодих людей, що відгородилися від суспільства і вирішили жити у повній ізоляції. Хікікоморі замикалися в кімнаті, читали мангу та весь день подорожували ОАЗою, покладаючись на свої сім’ї, щоб ті приносили їм їжу. Хікікоморі існували в Японії ще в минулому столітті, але після початку Полювання на великоднє яйце Галлідея їхня кількість різко зросла. Мільйони молодих хлопців і дівчат по всій країні замкнулися від світу. Іноді цих дітей називали «втраченими мільйонами».

Акіхід і Тошіро стали найкращими друзями і проводили майже кожен день разом в ОАЗі. Коли почалося Полювання на великоднє яйце Галлідея, вони одразу вирішили об’єднати свої сили і шукати його разом. Вони утворили прекрасну команду, адже Тошіро був вундеркіндом у відеоіграх, в той час як набагато молодший Акіхід добре розбирався в американській поп-культурі. Бабуся Акіхіда закінчувала школу в США і його батьки народилися там. Тож Акіхід виріс на американському кіно і телебаченні та навчився говорити англійською та японською мовами однаково добре.

Акіхід і Тошіро однаково любили самурайські фільми, що стало натхненням для імен і вигляду аватарів. Шото і Дайто стали такими близькими, що були тепер як брати, тому, створюючи свої нові особистості мисливців, вирішили, що відтепер і назавжди вони будуть в ОАЗі братами.

Після того як Шото і Дайто пройшли Перші ворота і стали відомими, вони дали кілька інтерв’ю у ЗМІ. Вони тримали свою справжню особистість в таємниці, але не приховували, що були японцями. Це і зробило їх миттєвими знаменитостями в Японії. Вони почали рекламувати японські продукти, а на основі їхніх пригод зняли мультфільм та телесеріал. На піку їхньої слави Шото запропонував Дайто зустрітися особисто. Дайто розгнівався і декілька днів не розмовляв з Шото. Після цього Шото ніколи не пропонував зустрітися знову.

Згодом він дійшов до розповіді про те, як помер аватар Дайто. Вони були на борту «Куросави», літали між планетами у Секторі-7, коли Табло повідомило їм, що Ейч отримав Нефритовий ключ. Вони знали, що «шістки» використають Скрижаль пошуку Фіндоро, щоб визначити точне розташування Ейча, і що їхні кораблі скоро туди полетять.

Готуючись до цього, Дайто і Шото провели останні кілька тижнів розміщуючи мікроскопічні пристрої стеження на корпусах кожного корабля «шісток», який могли знайти. З допомогою цих пристроїв вони простежили за бойовими кораблями, коли ті різко змінили курс і попрямували на Фробозз.

Як тільки Шото і Дайто дізнались, що місцем призначення «шісток» був Фробозз, то легко розшифрували катрен. Кількома хвилинами пізніше, коли вони досягли Фробозза, вони вже знали, що їм потрібно зробити, аби отримати Нефритовий ключ.

Вони посадили «Куросаву» поруч з поки що безлюдною копією білого дому. Шото побіг всередину, щоб зібрати дев’ятнадцять скарбів і отримати ключ, в той час як Дайто залишився зовні, щоб стояти на варті. Шото працював швидко, йому залишилось зібрати тільки два скарби, коли Дайто по комлінку повідомив, що до них наближається десять кораблів «шісток». Він сказав братові поквапитись і пообіцяв стримувати ворога, поки Шото не отримає Нефритовий ключ. Ніхто з них не знав, чи в них буде другий шанс.

Поки Шото намагався отримати останні два скарби і покласти їх у ящик з трофеями, він дистанційно активував одну із зовнішніх камер «Куросави» і записав коротке відео конфронтації Дайто з «шістками». Шото відкрив вікно і програв це відео для мене. Але сам відвернувся, поки воно не завершилося. Він, очевидно, не мав ніякого бажання дивитися його знову.

На відео я побачив Дайто, що самотньо стояв на полі поруч з білим будинком. З неба спускалася невелика армада кораблів «шісток», які почали стріляти з лазерних гармат, щойно опинилися в межах досяжності. На Дайто опустився град червоних променів. Я бачив як на відстані позаду нього приземляється ще більше штурмовиків «шісток», кожен з яких розвантажував ескадрони озброєних піхотинців. Дайто оточили.

«Шістки», очевидно, помітили «Куросаву» під час спуску на поверхню планети, і зробили своїм пріоритетом вбивство двох самураїв.

Дайто не вагався використати туз у рукаві. Він витягнув Бета-капсулу, підняв у правій руці і активував. Його аватар миттєво перетворився в Ультрамена, червоно-сріблястого інопланетного супергероя з яскравими очима. Він виріс до висоти 156 футів.

Піхотинці «шісток» злякано завмерли, спостерігаючи, як Ультрамен Дайто схопив у небі два бойових кораблі й розбив їх одне об одне, наче гігантська дитина, що грає з двома крихітними металевими іграшками. Він кинув уламки на землю і почав збивати інші штурмовики «шісток», як настирливих мух. Кораблі, які уникнули його смертельної хватки, літали навколо і поливали його лазерними променями і кулями, але броньована інопланетна шкіра Ультрамена без проблем їх відбивала. Гучний сміх Дайто луною розійшовся по всьому ландшафту. Тоді він схрестив руки на зап’ястках. Яскравий промінь енергії, що вирвався з його рук, збив півдюжини бойових кораблів, яким не пощастило опинитися на його шляху. Дайто повернувся і спрямував промінь на піхотинців «шісток», спалюючи їх як мурах під лупою.

Він насолоджувався собою безмірно. Настільки, що не звернув увагу на попереджувальний сигнал на грудях, який

1 ... 80 81 82 ... 123
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Першому гравцеві приготуватися», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Першому гравцеві приготуватися"