Читати книгу - "Сірано де Бержерак"

(страшенно зацікавлений, сідаэ на лаву)

І враз?

Сірано

І враз…

(Звичайним своїм голосом.)

От і минувся час! Із шлюбом їхнім я поздоровляю вас!

Де Гіш

(схоплюється з місця)

Та що це? П’яний я? Цей голос!

Двері дому відчиняються, з’являються лакеї з засвіченими канделябрами. Світло. Сірано здіймає бриль, що був низько насунений.

Ніс, о боже! Це ви? Це Сірано?

Сірано

(вклоняючись)

У всякім разі – схожий! Уже ідуть вони, мій папе, з-під вінця!

Де Гіш

Хто?

Обертається. Картина. За лакеями ідуть Роксана і Крістіан, держачись за руки. Капуцин ступав вслід, усміхаючись. Рагно високо несе факел. Дуенья замикав процесію, ошелешена, в нічному одязі.

Небо! СЦЕНА XIV

Ті самі, Роксана, Крістіан, капуцин, Рагно, лакеї, дуенья.

Де Гіш

(до Роксани)

Ви?

(Вражений, пізнає Крістіана.)

І він?

(Вклоняючись Роксані, захоплено.)

Ну, вигадка оця – Великі б їй могли позаздрити артисти!

(До Сірано.)

Мандрівне місячний, небесний машиністе, І вас мені тепер дозвольте похвалить! Ви баляндрасами зуміли б зупипить Святого, далебі, перед ворітьми раю! Про все це книгу вам я написати раю!

Сірано

(вклоняючись)

За раду дякую, скорюсь охоче їй!

Капуцин

(вказуючи де Гішеві на закоханих і задоволено похитуючи довгою сивою бородою)

Достойну пару ви з’єднали, пане мій.

Де Гіш

(дивиться на нього крижаним поглядом)

Не сумніваюся.

(До Роксани.)

Ну, а тепер в дорогу Належить мужа вам випроваджать свойого.

Роксана

Що?

Де Гіш

(до Крістіана)

Полк ваш виступить сьогодні у похід, І вам з’явитися туди негайно слід.