Читати книгу - "Таємниця Квітки Життя, Вероніка Вієрі, Михайло Мішин"

На цей раз Шторм не став виставляти себе напоказ перед публікою. Схоже, попередня невдача змусила його відкинути самолюбування і налаштувала на серйозну сутичку. Темний елементаль негайно кинувся на суперника.

Шторм відразу провів серію подвійних ударів. Спочатку йшов прямий удар лівої без замаху, а потім сильна подача правою. Шторм намагався розкрити оборону суперника та підготувати момент для виконання потужного фінального удару.

Водяник блокував більшість атак і намагався завдати контрударів. Але важкі удари Шторму крізь його захист теж давали результат. Було помітно, що прозорий елементаль став поступатися швидкістю. Але попри знаки ослаблення, його дух не був зламаний. Він тримав удар і намагався відповісти своєю комбінацією хука та зустрічного прямого удару.

Шторм змінив тактику. Тепер він крутився навколо Водяника, намагаючись обійти збоку або змусити розкритися. Кожне успішне влучення висікало бризки води з прозорого елементаля. Постійно переміщаючись і завдаючи ударів з дистанції, Шторм не давав змоги провернути фінт із посиленням водяних кулаків. Темний велетень намагався обрати слушну мить, щоб вкластися в один руйнівний удар.

Кірк відчайдушно вболівав за свого елементаля. Він щось кричав і час від часу бив кулаком по долоні. Лицарі з напругою стежили за діями прозорого елементаля. На кожен влучний удар Водяника вони реагували радісним вигуком. Король вчепився в поруччя, тривожно спостерігаючи за поєдинком.

Темний елементаль прискорив темп, проводячи швидкі атаки. Водяник поступово втрачав сили. Обміни ударами ставали дедалі ризикованішими. Довго так продовжуватися не могло. У наступній атаці Водяник пропустив різкий обвідний удар. Він похитнувся і не встиг ухилитися від блискавичного випаду.

Шторм вклав у свій замах всю лють і міць торнадо. Темний кулак блиснув розрядами та врізався у груди Водяника. Блакитна рідина хлюпнула вбік, ніби у воду жбурнули каменюку. Водяника підкинуло у повітря. Він пролетів над землею та впав біля міського фонтану.

Подих розчарування злетів із королівського балкона. Кірк зареготав і заплескав у долоні.

Артур з жалем дивився, як Водяник з останніх сил намагається підвестися.

- Давай, підіймайся, друже, - прошепотів принц.

Схоже, у Водяника не лишилося сил, щоб стати на ноги. Елементаль повільно поповз у бік фонтану.

Шторм побачив, що Водяник все ще ворушиться. Темний велетень із грізним тупотом пішов на суперника.

Водяник перевалився через борт і занурив голову у фонтан. Він просто лежав під сріблястими цівками, що били з центру рожевої мармурової квітки. Блискучі крапельки-зірочки, що спадали, вбиралися в його рідке тіло. Біла мармурова вовчиця біля краю фонтану дивилася на нього синіми очима.

Судячи зі зменшення рівня рідини в чаші, елементаль втягував у себе воду з фонтану. Водяник возз'єднався зі своєю стихією, і його блакитний відтінок став більш насиченим. Але незабаром потік рідини з мармурової троянди вичерпався. Водяник випив всю воду з фонтану. Схоже, це додало йому сили. Він зміг спочатку сісти, а потім підвестися на ноги.

Яскраві зірочки закружляли, розчиняючись у прозорому тілі елементаля. Це його підзарядило додатковою енергією.

Водяник прийшов до тями й відразу заблокував удар Шторму. Потім Елементаль Води почав розвивати свою серію атак. У нього немовби відкрилося друге дихання.

Артуру здалося, що тепер Водяник зможе переламати перебіг поєдинку. Шторм виглядав приголомшеним, але продовжував утримувати позиції, намагаючись нав'язати свій темп бою. Бурхливий обмін ударами супроводжувався бризками та іскрами.

Водяник знайшов свій ритм, завдаючи серії точних та вивірених ударів. Шторм то відступав, намагаючись перегрупуватися, то мчав уперед, прагнучи зім'яти суперника.

Зрештою темп атак зрівнявся. Елементалі економили сили для вирішального удару та намагалися бити напевно. Здавалося, обидва бійці виснажені, але продовжують боротися. Наразі важко було визначити, на чиєму боці перевага.

Така сутичка могла б тривати довго, якби не втрутився Кірк. З його руки беззвучно вилетіла яскрава ламана лінія і врізалася в Елементаля Води. То була не блискавка, а щось інше. Водяника огорнуло дивне сяйво, ніби окресливши його силует. Потім сяйнистий ореол в'ївся усередину його тіла.

Водяник спіткнувся та пропустив удар. Шторм скористався його збентеженням і провів ще одну потужну атаку, вибивши бризки з торса суперника.

- Що за мерзенне чаклунство?! - вигукнув король.

- Промінь Слабкості! - вигукнув Алессіо. - Він знижує захист бійця та позбавляє його концентрації.

Схоже, Кірк зміг підібрати ключ до стихіальної броні Водяника. Не зумівши завдати йому прямої шкоди блискавками, він знайшов підступний спосіб, як послаблювати елементаля зсередини.

- Найнеприємніше, що це заклинання має накопичувальну дію, - сказав Алессіо. - З кожним наступним променем жертва стає дедалі слабшою.

Наче на підтвердження його слів, Кірк випустив ще одну ламану лінію. Силует Водяника яскраво спалахнув. Заклинання знову послабило його.

Водяник промахнувся у своїй атаці й одразу отримав сильний удар від Шторму. Темний елементаль підхопив оглушеного суперника та кинув через стегно. Водяник упав на бруківку і покотився, залишаючи на землі великі блакитні краплі.

Артур гарячково думав, як допомогти Елементалю Води.

- Якщо Кірк може вплинути на нашого елементаля, - сказав принц, - то й ми повинні вплинути на його бійця!

- Що ми можемо зробити Елементалю Шторму? - розвів руками Лука.

- Бачили, як він ослаб, коли втратив блискавки? - міркував Артур. - Що, як ми позбавимо його блискавок, які залишилися? Хоча б частини!

- Але як?

Артур замислився. Він перебирав варіанти. Що можна зробити проти блискавок? Зненацька він побачив потрібне рішення!

- Вчителю, пам'ятаєте, як ми робили громовідвід у школі? - спитав принц у наставника.