Читати книгу - "Сьома команда, Діана Козловська"

З коридору до нас долинає схвильований голос Саске, який вочевидь шукає нас, через що моє тіло, немов вдаряє електричним струмом! Я різко відсахуюся від Наруто, відштовхуючи збентеженого хлопця від себе руками.

— Ні, — викрикую я, накриваючи свої губи рукою, — що ми накоїли?

Відразу всередині мене лунають перестороги Хінати, яка присягалася перетворити моє життя на пекло, і певно, вона неодмінно втілить у життя те, що обіцяла; застереження сенсея, якими я примхливо знехтувала, піддавшися спокусі. Чорт забирай… невже це стане кінцем всього, за що ми так відчайдушно змагалися?

Сльози ллються по щоках, і я зі схлипами кидаюся до дверей, не бажаючи навіть бачити того, кому вдалося зруйнувати все, що я марно зводила всередині себе роками! Перепони не витримали звичайного тиску… я виявилася надто слабкою та наївною, наче остання дурепа!

Відчиняючи двері, я стрімголов біжу вперед, не дивлячись навіть собі під ноги. Воно й не дивно, що я врізаюся в щось на своєму шляху, адже, здається, геть втратила зв’язок з реальністю. Звинувачуючи себе в усьому, я намагаюся побігти далі, однак, міцні руки, які цупко тримають мене за плечі, декілька разів струшують моє тремтяче тіло.

— Що трапилося? — з гнівом та розгубленістю лунає голос Саске, і лише зараз я розумію, що це саме він тримає мене. — Що ти зробив з нею? Якого біса вона в такому стані?

Він кидається на Наруто, який встиг вибігти за мною слідом, і я чую як вони голосно сваряться за моєю спиною. В мене немає жодних сил, аби втрутитися й зробити бодай щось з цією ситуацією! Я настільки боюся наслідків, що не ладна заспокоїтися, вирішивши все як завжди раціональним шляхом! Я просто накриваю вуха, ридаючи, як мале, перелякане дівча, яке не хоче чути голосної сварки.

Нарешті до мене приходить осяяння: треба бігти на вулицю! Треба заспокоїтися! Однак варто мені зробити крок, як я зустрічаюся з поглядом Хінати Х’юга, яка виявляється, весь цей час спостерігала за нами! За мить все всередині мене обривається від розпачу та невимовного відчаю. Вона все зрозуміла! Така холодна та непідступна Хіната схиляє голову на бік, немов очікує від мене пояснень. Дідько! Чому саме зараз?! Х’юга починає швидко крокувати мені назустріч, і я ціпенію від жаху: вона зараз просто вчепиться в мене! У мене перехоплює дихання, проте, дівчина проходить повз, відверто ігноруючи мою присутність!

До пекла! Мені потрібно свіже повітря! Треба прийти до тями, аби зрозуміти як слід діяти далі! В голові настільки паморочиться, що я ледве розумію щось, що відбувається довкола. На танцмайданчику танцюють люди, весело вигукуючи від радощів, позаду мене вочевидь Наруто з Саске черговий раз з’ясовують свої стосунки, а я… я просто хочу, аби цей день скінчився, наче моторошний сон!

Коли я нарешті вирішую рушити до дверей, музика стихає, занурюючи нас в гулку тишу. В мене аж у вухах починає дзвеніти через такий раптовий контраст! Ледве втримуючи рівновагу, я спираюся на стіну, кладучи руку собі на груди. Господи, як же болить… моє серце.

— Всім конкурсантам вийти на вулицю! — лунає знайомий голос чоловіка, який вранці пояснював нам правила першого іспиту з монітора. — Негайно!

Невже вони не знайшли більш вдалий момент задля свого театрального шоу? Що на цей раз? Я важко зітхаю, збираючи рештки сил на боротьбу, й крокую до виходу разом з усіма. Кетсукі Юкі чудово розбирається у виставах, тож і час підібрала напрочуд влучний!

Виходячи на вулицю, я зіщулююся від нічної прохолоди, обхоплюючи себе руками. Всі займають місця перед величезним монітором, якого я не спромоглася помітити раніше. Чи вони встановили його за той час, поки ми безтурботно танцювали на танцмайданчику?

Здається, лише подібна напруга та небезпека можуть привести мене до тями, адже нарешті я починаю помічати щось окрім самої себе! Я витираю обличчя від сліз холодними пальцями, намагаючись як слід зосередитися на черговому підступному завданні. Кожен з нас вважав, що ми можемо розслабитися й викинути з голови всі ці химерні випробування, однак, Юкі лише очікувала миті, аби завдати чергового удару! Вона знову давить на болюче, змушуючи боротися за місце у таборі, коли світ довкола мене просто розвалюється!

— Зіграємо у хованки, — шкіриться кляте стерво, тримаючи мікрофон у руках. — Тікайте й ховайтеся як слід, мишенята! Сподіваюся, ви робитимете це настільки ж вправно, як і виляєте своїми хвостиками в кумедному таночку! Чи ви забули з ким маєте справу, га? Слухайте уважно й тремтіть від кожного шурхоту, адже на полювання за вами йдуть хижаки!