Читати книжки он-лайн » Бойове фентезі » Сильніше за обставини, Естрела Асферіс

Читати книгу - "Сильніше за обставини, Естрела Асферіс"

24
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 81 82 83 ... 88
Перейти на сторінку:

Але я розумів, що піддаватися зараз емоціям - не найкращий вихід. Ми в центрі небезпечної ситуації, з якої ще треба вибратися. А без підтримки магів це майже неможливо. Тож я, приборкавши бушуючі емоції, зумів взяти себе в руки і вимовити:

- Те, що ти син темного мага не привід звинувачувати себе у його вчинках. Краще допоможи придумати вихід з цієї ситуації.

Антуан, який до цього був непритомний і нічого не знав про те, з чим нам довелося зіткнутися, спитав:

- Що сталося?

Ситуацію пояснив маг:

- Тебе вдарили по голові, і ти не бачив, як нас оточили з усіх сторін перевертні. Вони були налаштовані дуже войовничо, і я припускаю, що все це дія темної магії.

- Як твій батько міг вплинути на таку кількість перевертнів? - втрутився у розмову Лассен.

Трохи подумавши, маг все ж відповів:

- Думаю, вся справа в Главі. Якщо контролюєш його - то вважай, що і всіх інших.

- Тоді чому вплив не поширився і на нас? - спитав Віртен.

Відповів на це Лассен:

- Наруат - нащадок тих, хто боровся з темною магією, думаю, у нього до неї імунітет. Він твій васал, і його імунітет міг передатися і тобі. Що ж до мене і моїх перевертнів, ми теж нащадки тих, хто від самого початку боровся з проявами темної магії. Щодо мага не впевнений.

Я був шокований такою інтерпретацією подій. Але ще більше здивування викликали слова мага:

- Те, що я знову не підпав під вплив темної магії - заслуга Антуана.

Всі, хто був присутній у кімнаті, одразу ж витріщилися на Антуана. Як він зміг боротися з темною магією? Невже наш друг настільки сильний маг? Я й до цього поважав його магічні здібності, але цей випадок звів нашого друга на п'єдестал, з якого він навряд чи колись впаде.

Проте Антуан не захотів приймати таку похвалу:

- Я сам не знаю, як контролювати цю силу, що бореться з темною магією.

Молодий маг озвучив досягнення нашого мага, дозволивши оцінити, яких бід ми змогли уникнути завдяки його діям:

- Саме ти і твоя сила подолали контроль мого батька, і звільнили мене від нього. За це я завжди буду тобі вдячний. А потім ти зробив отвір у куполі, повернув птахам їх вигляд та упокоїв найближчих мерців.

- Що будемо робити? - змінив тему Антуан, продовживши: - Чим довше ми тут возимось, тим більша зла може накоїти темний маг.

Він був цілком правий. Але найголовніше, що непокоїло мене з кожною секундою все більше - це моя пара. Якщо темний мерзотник викрав сестру Ніссена, змусивши його підкоритися своїй волі, то невідомо, що він зробить Мел, якщо ще не зробив. Остання думка викликала такий приступ паніки, що я не зміг приховати це від присутніх.

- Що таке? - спитали одночасно Віртен і Лассен.

- Мел, - коротко відповів я.

І якщо Віртен одразу ж зрозумів мої хвилювання, то Лассен, пригадавши події ранку, спитав:

- Твоя пара?

- Так, - коротко відповів я, ніяк не в змозі припинити хвилюватися за неї.

Поки я відповідав, не міг не помітити обмін поглядами між магами. Вони точно щось знають.

- Що ви приховуєте? - спитав я, не витримавши.

- Я зміг вийти з нею на зв'язок, - відповів Антуан.

- Як? Коли? - я не знав, на яке з питань хотів знати відповідь більше.

Антуан відповів досить детально:

- За допомогою амулету зв'язку. Якраз турнір починався. Вона була замкнена під магічним куполом, подолати який майже неможливо, якщо не знати коду. Тому я шукав мага, який його створив. Це мав бути один з найсильніших представників клану. Я виявив двох - Коліна і його батька. Мел сказала підійти до Коліна, це її друг дитинства, і мав допомогти. Але виявилося, що Колін під контролем темної сили свого батька. Саме він все це влаштував.

- Я так зрозумів, що саме тоді ти звільнив Коліна від темної магії - промовив я, і спитав: - Що було далі?

- Ти правий, після того, як я отямився, ми помчали крізь натовп до фінішу. Як пояснив Колін, у його батька були плани позбавитися від всіх учасників турніру. Це був останній раз, коли я чув Мел. До фінішу ми дістатися так і не встигли, і деякий час проривалися крізь перешкоди.

Подальші події мене вже не цікавили.

- Ти пробував ще раз з нею зв'язатися? - спитав я, не витримавши невідомості.

- Так. Це більше  не виходило, - відповів Антуан, чим знищив мою надію на краще.

З Мел точно щось сталося, інакше вона б відповіла. А що як той маг схопив її і утримує в заручниках? Але що він може хотіти від неї?

З трагічних думок мене вирвав голос Антуана:

- Щоб її знайти, спочатку треба вирішити поточну проблему. Скільки там воїнів? Двісті? Триста?

- П'ятсот, - донеслося від Коліна.

Скільки? Та з такою кількістю ми застрягнемо тут надовго, якщо взагалі зможемо якось з цим впоратись. І що робити? Я так розумію, у магів теж є свої межі, і на таку кількість ніякою магії не вистачить.

1 ... 81 82 83 ... 88
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сильніше за обставини, Естрела Асферіс», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сильніше за обставини, Естрела Асферіс"