Читати книгу - "Полонянка вовчої зграї, Марина Сніжна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Весь час забуваю, що ти мало знаєш про наші особливості! – Ждана широко посміхнулася. – Але невже ти сама не зрозуміла?!
– Чого не зрозуміла?
– Взагалі-то альфа-самиці звичайні вовчиці протистояти не можуть. Зовсім не можуть, розумієш?
– Але я змогла, – обережно зауважила. – Може, лікапін ще остаточно не вивітрився?
– Якби не вивітрився, ти б не змогла обертатися, – вразила логікою Ждана.
– Тоді не розумію.
По правді сказати, мене не особливо турбувало те, як і чому я змогла протистояти нахабній дівці. Головне, що змогла. І тепер вона навряд чи полізе на рожен. Але наступні слова Ждани змусили сторопіти:
– Ти теж альфа-вовчиця!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Полонянка вовчої зграї, Марина Сніжна», після закриття браузера.
