Читати книжки он-лайн » Сучасна проза 📚📝🏙️ » Хрест: постбіблійний детектив

Читати книгу - "Хрест: постбіблійний детектив"

156
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 87 88 89 ... 103
Перейти на сторінку:
і пацієнтам буде верзти казна-що. Ні, залишати його в цьому світі ніяк не можна. Нехай іде все-таки у той, у якому він уже був, цей псих божевільний.

– Но я понимаю, что мы теперь разговариваем на разных языках. Поэтому не в силах понять друг друга. Но даже не это главное. Я понимаю, что представляю для вас опасность. А именно информация, которой я владею. Вы приняли правильное решение. Я стал другим, но не забыл, каким я был, и помню: есть человек – есть проблема, нет человека – нет проблемы. И потом – все вы видите, что на мертвеца я все меньше похож. И на того, кто должен скончаться через час или два, как ты там спланировал. Это понимает также ведущий кардиолог Четвертого управления Минздрава СССР товарищ Елизавета Невзорова, присутствующая здесь. Если ты уберешь меня, завтра она может рассказать об этом товарищу Хрущеву, который находится сейчас у нее под медицинским наблюдением и которого она осматривает два раза в неделю. Чтобы она не болтала, тебе придется убрать и ее. Ну и Лену, куму твою родную, за компанию. Как видишь, полковник Едлов, не все так просто. Поэтому я предлагаю тебе выход из положения. Безопасный для тебя лично и для Комитета в целом. То, что я сейчас скажу, вам будет трудно в силу отсутствия прецедентов воспринять, но, поверь, это единственный выход. Другого нет. У вас нет шансов меня убрать. Поскольку Бог вернул мне жизнь, он вам не позволит ее забрать.

– И какой же выход?

Єдлов був приголомшений: Феофанов постав перед ним навіть не психічно хворим, а інопланетянином. Бо хворий викликає відомі почуття – у кого зневаги, у кого гумору, у кого співчуття.

Від того, що говорив Феофанов, Єдлову стало страшно. Ще вчора він би реготався від такої ахінеї, а тепер навіть не наважувався дивитися в очі Феофанову. Хоча саме його проникливі очі накидали психічний параліч на сотні політичних злочинців, яких він ламав на своїх допитах, мов хворостину, – тепер цей параліч поклав горілиць – уперше в житті – і його. Незламного важняка КГБ.

– Поскольку я стал человеком глубоко и искренне верующим в Бога, то где мне место?

«На тому світі!» – мало не вигукнув товариш по колишній службі.

– Не понял тебя, Афанасий.

– Я тебе помогу понять, Николай. Поскольку вчера я был не просто грешником в быту и в повсеместной жизни, а грешником и убийцей по профессии, мне надо, Николай, каяться всю оставшуюся жизнь. И просить прощения за мои и твои грехи. Поэтому я прошу дать мне возможность уйти в монастырь.

Грім серед ясного неба! З часів заснування Печерської лаври, де мощі споконвічних ченців продовжують земне перебування у дніпровських келіях, ще не було такого кандидата в затворники!

Тут стрепенулися й обидві сестри. Людині часом доводиться зустрічати в житті щось таке, що ніяк не вкладається у її світобачення. Воно діє як потрясіння. Як удар по свідомості. Такий широкий спектр цього земного життя.

Не надивуєшся ніколи. Але щоб так зашкалило! Можна від почутого інфаркт схопити.

– Щоб чекисты уходили в монастырь, молиться за грехи своих бывших товарищей по злодеяниям перед людьми и перед Богом – такого еще не было. Я понимаю ваше состояние. Но может быть, поэтому меня Господь и вернул сюда. Может быть, этим дал знак, что скоро наступит конец этому аду на земле, которому мы служили? И все же, Николай, тебе этого не понять. И я не обвиняю тебя. Наверное, я бы тоже в прошлой жизни не понял, если бы не побывал там. Но я теперь скажу тебе на твоем языке. Вот видишь – оружие при мне. И весь матрац полон гранатами. Так что так просто я вам не сдамся. Да и девчата рядом. Без шума никак не обойдется. Будет много шума. Ты же знаешь – стрелять я умею. Как этот парень кедровский назвал себя? Тамплиер. Монах с оружием в руках. Это намного сильнее, чем просто оружие и без молитвы. Страшнее для врагов Бога. И главное: если вы меня тронете, информация, которой вы боитесь, уйдет на Запад. Вы дали маху. То есть целые сутки принимали решение, и этими сутками я воспользовался… И последнее. Верить в Бога – значит уметь прощать. Я прощаю тебе, Николай, что ты пришел в мой дом убить меня. Пусть судит тебя Господь. А теперь уходи. Я еще не совсем здоров. Ты прав, мне надо бы отдохнуть.

Спецсудно уже третій день нишпорило вирвою. Спочатку аквалангісти навідріз відмовилися пірнати в цей вир, як тільки дізналися від місцевих жителів, які пасли поруч худобу, що озеро – не природне, а своєрідний кратер газового вулкана. В історії газової промисловості СРСР, що зародилася в Західній Україні, це був перший вибух не просто свердловини, а бурової вишки. Виходячи з того, що газ тут горів майже півроку, можна було собі уявити, що там, під водою, робиться. Особливої потреби в тім не було, а небезпека була якнайбільша, тож ніхто туди не опускався відтоді.

Водолази вперше полізли у пащу невідомого звіра – в отвір земної кори, що дмухнула страшним спопеляючим вогнем небаченої на самій поверхні земній сили. Геологи дали висновок про безпеку, бо їхні виміри однозначно показували, що у свердловині не залишилося й дрібки газу.

Паша був проти цієї затії. Не подобалося йому все це нишпорення по підводному хрестовому кладовищі. Мерців-хрестів тут зі всього району він назбирав силу-силенну. Нащо туди лазити? Богомольці пронюхають і возрадуються: мовляв, покаялися войовничі атеїсти – полізли комуняки хрести воскрешати. Але Кушнірук, який уже загравав з ним, як із майбутнім «новим Самоплатовим», показав об’єктивку з Луб’янки. І хоча гриф «сов. секретно» не передбачав такого, голова КГБ УРСР відповідальність взяв на себе. У винятково таємній директиві було сказано:

«В ходе официального визита первого секректаря ЦК КПСС, Председателя Совета Министров СССР товарища Хрущева Н. С. состоялась встреча с Генеральным секретарем Компартии Италии товарищем Пальмиро Тольятти, который является по результатам последних выборов мэром города Рима.

Советской стороной был поднят вопрос о выделении земельного участка под строительство здания посольства СССР в Италии. Среди предложенных вариантов товарищ Хрущев Никита Сергеевич выбрал участок, который прилегает к территории государства Ватикан. То есть речь идет о совместной советско-ватиканской границе. Глава Советского государства категорически потребовал от товарища Тольятти выделения именно этой земельной площади.

Поскольку дружественная КПСС Коммунистическая партия Италии взяла власть в Риме, то проблем с решением вопроса со

1 ... 87 88 89 ... 103
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хрест: постбіблійний детектив», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хрест: постбіблійний детектив"