Читати книгу - "Зрада. Ціна пробачення, Ая Кучер"

- Так, звісно. Я майже все зробила, там лише трохи залишилося. Дякую, що дав мені відволіктися. 

- Ти така дивна, Тая, - усміхається, відчиняючи двері. - Ти єдина хто дякує за те, що дав тобі попрацювати. Але вранці все одно чекаю на щоденні дані.  

- Отримаєш їх о десятій нуль одну.

Мирон іде, а я міцніше притискаю до себе сина. Сподіваюся, що скоро чорна смуга в моєму житті закінчиться. І я хоча б один проведу спокійно і без нових неприємностей.

Але...

Життя та ще стерво, я не отримую бажаного.