Читати книгу - "Людина, що знайшла своє обличчя, Олександр Романович Бєляєв"

озера, коли ви зображали божевілля Офелії. Повірте моїй досвідченості і досвідченості Гофмана, який мав справу з сотнями новачків і вміє оцінити людину з одного руху, з одного жеста.

Еллен усе ще не здавалась і заперечувала:

— Але ж це були тільки мої звичні жести.

— Зрозумійте ж, — перекопував її Престо, — що одна справа прати білизну в хатині сторожа, і зовсім інша — перед апаратом. Найкраща прачка забуває свої звичні рухи, як тільки її починають знімати. Вона або хвилюється, і у неї все летить з рук, або починає прати так, як, їй здається, треба для екрана. І тільки по-справжньому талановиті люди можуть устояти перед цим випробуванням — зйомкою.

В душі Престо ще й сам не був цілком упевнений в Еллен, але вона, безумовно, являла собою дуже підхожий сирий матеріал, обіцяла більше, ніж інші. Невідомим для Еллен лишилося й те, що Престо заздалегідь умовився з Гофманом підтримати, заохотити Еллен, якщо й він визнає, що з неї будуть люди. І Еллен, мабуть, не на жарт зацікавила Гофмана, судячи з того, як щиро, гаряче він сприйняв її перший дебют. Щождо решти артистів, то вони були захоплені не тільки природністю, але й красою, гармонійністю її рухів. Навіть для досвідчених артистів було відкриттям те, що підмітив Престо ще на березі Ізумрудного озера: трудові рухи можуть бути так само красиві і граціозні, як художня пластика, і найхитромудріші вигадки не можуть краще показати красу форм, ліній, динаміку живого людського тіла, ніж ці трудові пози та жести.

Бачачи, що Еллен усе ще вагається, Престо сказав:

— Послухайте, міс Еллен, зовсім недавно ви сказали, що готові зробити все, щоб допомогти мені. І цю допомогу тепер ви можете подати. Ви знаєте, що я переживаю нелегкий час. Більш того, все висить на волоску. На випадок невдачі я розорений, моя кар’єра скінчена. Але в своєму падінні я потягну й інших — усіх, хто зв’язав свою долю з моєю. Адже, починаючи цю справу, я думав не тільки про себе. Про це я казав вам ще в сторожці парку. Не відмовляйтесь, Еллен. Зрозумійте, що і я й Гофман не поведемо вас і себе на провал. В успіху ми зацікавлені так само, як і ви, і ми зробимо все можливе, щоб забезпечити цей успіх. Дайте тільки вашу згоду.

— Якщо справа стоїть так, то я згодна, — здалася, нарешті, Еллен.

Престо, полегшено зітхнувши, вигукнув:

— Давно б так! — І, посміхаючись, докінчив. — Тепер і ваша доля зв’язана з моєю. Разом перемогти або разом прийняти поразку!

НОВЕ ОБЛИЧЧЯ ПРЕСТО ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ

Це була велика перемога і перша велика радість, що її зазнав Престо з того часу, як розпочав нерівну боротьбу.

Робота в кіностудії над постановкою набула для нього нового інтересу. Престо був надзвичайно суворим і вимогливим режисером. Заощаджуючи плівку, він не знімав десятки разів один і той же кадр, як це звичайно робилося в Голлівуді. Тільки після нескінченних репетицій, коли гра артистів повністю задовольняла його, Гофман починав зйомку, і рідко який кадр доводилося знімати вдруге. Одну невдачливу молоду артистку Престо довів до сліз, поки не добився того, що хотів. Він сам перевтілювався в усі ролі, показуючи, як треба грати. Хвилювався, сердився, іноді навіть лаяв артистів або У відчаї, знесилений, падав на диван, щоб через кілька хвилин знову взятися за муштрування. На щастя, тепер йому не перешкоджав сміх, який він завжди викликав, коли був потворою. Артисти терпляче переносили все. Вони бачили корисність цієї суворої школи і зростали на очах.

Не робив Престо винятку і для Еллен. З нею Тоніо був суворий не менше, ніж з іншими. На його радість, він не помилився в своїх сподіваннях. Еллен була надзвичайно тямуща. Стало цілком очевидно, що вона чудово справиться з роллю героїні.

Коли ж доходило до зйомок, — артисти були вже у костюмах та гримі, — з’являвся й Престо, теж готовий до зйомки, — він ставав невпізнанний: добродушний, веселий, немовби він прибув не для відповідальної роботи, а для гри в поло. Це відразу піднімало настрій. Більш не було суворого, причепливого вчителя, був веселий учасник гри, і гра розпочиналася.

Крутячи ручку апарата, Гофман ні за одним артистом ніколи не стежив так уважно, як за Престо в його новому вигляді і новій ролі.

Перші враження Гофмана були нечіткі. Нове обличчя проявлялося не зразу, немов на плівці із слабким проявником. Обличчя Престо не мало характерних рис знайомої маски, по якій глядач одразу впізнавав улюблених коміків. Це була не людина-маска, а скоріше — людина маси. Обличчя цієї людини могло нагадати тисячі облич, її старий костюм нічим не відрізнявся од тисяч таких самих старих костюмів безробітних. Але почалася гра, і нове обличчя Престо стало поступово проявлятися. Тоніо вже не був іграшковою потворою, механізованою людиною, яка пасивно приймає на себе удари долі, падає, піднімається і знову падає, викликаючи навіть не жалість, а тільки сміх, мов нежива річ.

Новий Престо так само приймав удари, яких завдавала йому доля, він так само потрапляв у надзвичайно неприємні, безглузді становища. Та він не тільки завжди піднімався, але й завжди знову кидався в бій із своїми гнобителями, хоч як вони переважали його в силі. Це і смішило і викликало до нього людську симпатію. Гра нового Престо зачіпала глибші людські почуття. Несправедливість, удари, зневага, яких зазнавав Престо, за вибухом сміху одразу ж викликали почуття обурення, протесту, бажання допомогти.

Чим далі посувалася зйомка, тим більше дивувався Гофман, тим глибше був він вражений. Разом з фізичною метаморфозою в єстві Престо сталася й чудова інтелектуальна метаморфоза. Новий Престо зумів одержати в спадщину від старого всю силу гумору, незважаючи на те, що нове його фізичне обличчя не мало ніякої комічної потворності. В новому Престо виявилася ще одна