Читати книгу - "Ялинка, Михайло Михайлович Коцюбинський"

я тобi повiшусь… Заберусь на горище, здiйму свiй пояс, i нiхто не побачить…" Йому стало жалко себе. А може б, краще забити Якима? Прийде Яким до них на кухню i, як звичайно, засне на лавi. Тодi Доря вiзьме тихенько ножа, наточить… або нi, краще сокиру - i одрубає Якимовi голову по самi плечi

Маленька пташка уперто лiтала над головою в Дорi. То пiдiймалась, то опускалася з писком i з дрiбним трiпотiнням коротких крил. Вiн зацiкавився нею i довго стежив за її летом. Але раптом згадав свої iменини i легку руку, що так нiжно гладила його по головцi, - i знову тихо заплакав.

"Будеш ти знати… ах, будеш ти знати, як я тобi повiшусь…"

Крiзь теплi сльози, важкi i великi, в яких все розпливалось, невиразно мелькали верби i телеграфнi стовпи. Вони одривалися од землi, пiдiймалися вгору i тихо гойдались… Раз в один бiк, раз в другий…

Сiчень 1912, Капр
This file was created with BookDesigner program [email protected] 02.07.2008
Оглавление I II III IV