Читати книгу - "Трон. Імперія фальшивки, Аліна Скінтей"

Уайт покірно схилив голову на знак пошани. Він раз за разом прокручував події вчорашнього вечора і дівчину, яку він цілував з превеликим задоволенням в борделі. Його серце шалено гупотіло, і він навіть гадки не мав, чим може обернутися його місія з пошуку спадкоємиці королівства, яка мала вигляд не інакше як злодійки, що нехтувала правилами в азартних іграх на додачу ще й відвідувала бордель.

— Не сьогодні-завтра мої вороги зроблять свій крок. Я певен, гра буде позбавлена справедливості та чесності, їм потрібен трон та корона, — Астрід тяжко зітхає, мов корона на його голові й справді мала неймовірну вагу й тиснула на його й так сутулі плечі. — Передбачити їхні дії складно, та поки вони не знають про істину спадкоємицю, всі їхні плани не варті уваги. — Король зробив паузу, прочистивши горло, він продовжив: — Роувен, я благаю тебе, стань надійним щитом для моєї дорогоцінної доньки.

Роувен вмів відмежовувати обов’язок та особисте, і можливо саме це відіграло важливу роль в тому, що він став капралом відразу після смерті батька, зайняв його посаду. А ще, Уайт був не певен чи зможе повністю відокремити свій інтерес до Сільсії, та він був налаштований надто впевнено, що тепер ця дівчина виключно для нього, його майбутня правителька.

«Майбутніх правительок не цілують, ними навіть не цікавляться, їм присягають на вірність! Сільсія якщо ти та, хто потрібна королю, я тебе приведу до палацу й посаджу на трон особисто!»

— Присягаюсь своїм життям, — він міцно стискає щелепи, від чого ті напружуються, на що король лиш із усмішкою йому киває. — Я захищатиму вашу доньку, доки буду спроможний дихати.

— В його очах горіло таке ж полум’я як і у твоїх, — знову невеличка пауза після якої король продовжує: — Роувен, моя донька також не повинна знати правди. Я хочу особисто їй все розповісти. А якщо не зможу, тоді ти передаси їй оце, — Едейн знімає із шиї ланцюжок на якому висіла підвіска-ключ. — Ти знаєш, що з цим робити?

— Так, мій королю.

— Мені більше ні на кого надіятися окрім тебе.

Король витримує невеличку паузу, задумливо потираючи перенісся.

— Я видам наказ, щодо твоєї місії. Це буде привід не привертати до себе зайвої уваги як радників, так і решти членів гільдій. Візьмеш в напарники капрала Даерона, знаю, ви товаришуєте.

— Як накажете.

— Разом з капралом Даероном ви проведете відбір в кожному містечку королівства, для чаклунів без ліцензії. Їй має скоро виповнитися двадцять один. Ті хто зможе пройти відбір, отримає офіційне запрошення до столиці, щоб взяти участь у другому етапі відбору чаклунів до королівських гільдій. Порушимо традицію й дамо шанс всім охочим взяти участь, а не лише тим, хто закінчив академію й отримав ліцензію.

— Ви певні, що бажаєте поновити членів гільдій в яких відсутня ліцензія?

— Так. Давно в нас не поновлювався список магів. Можливо ми знайдемо справжні скарби.

— І все ж таки ліцензію отримують ті, хто спроможний за неї заплатити, пройшовши не один рік навчання.

— В цьому і суть. Заможність не означає хороші вміння та талант.

— У вашої доньки немає ліцензії чаклунки? — уточнює Уайт.

Роувен не знав, що з всього почутого було найпроблематичнішим – чаклуни, які готують черговий підступ проти корони; спадкоємиця всього королівства без ліцензії на чаклування; сама Сільсія, яка не на жарт його  приваблювала, і яка була для нього найголовнішою забороною.

— Зараз її магія мізерна, та щойно вона сяде на трон, це все виправиться. Її мали тримати якнайдалі від столиці й всього, що тут відбувається.

— Мій королю, — Роувен проковтує своє обурення від ситуації, що склалася. — Як же ваша донька пройде відбір?

— Ти про це потурбуєшся, я певен. Вона не повинна виділятися від решти, головне, щоб ти її привіз до палацу.

Чорний ворон злітає з підвіконня, щойно капрал покидає тронну залу. Птах прямує відразу до свого господаря, який сидячи в м’якому кріслі насолоджується келихом червоного солодко вина та полум’ям в каміні.

Щойно птах залітає до кімнати, його господар втішно всміхається.

— Ти приніс мені добрі новини?

Ворон приземляється на підлогу, за лічені секунди чорна тінь охоплює птаха і з нього виростає чоловіча постать, яка схиляється на одному коліні, перед своїм господарем.

— Так.

— І що ж король Астрід задумав на цей раз?

— Ваші здогадки підтвердилися. В короля є спадкоємиця. Він відправив капрала Уайта за донькою.

— Прокляття! — чоловік міцно стискає ніжку келиха. — Що ж, я хотів все врегулювати без кровопролиття, та король не лишає мені іншого вибору.

Примітки:

Гільдії – об’єднання чаклунів задля забезпечення миру та правопорядку в королівстві, підпорядковуються капралу. Капрал своєю чергою підпорядковується королю або вповноваженою людиною. Виконують різні місії, як від жителів королівства, так і від короля.

Анзу — в шумеро-аккадській міфології  велетенський божественний птах, у вигляді орла з головою левиці, який символізує блискавку та вітер.