Читати книгу - "Збірник розповідей "Пригоди киці Елі", Леся Лісняк"

Весняні пригоди киці Елі

Зима нарешті відступила. Сніг розтанув, залишивши по собі калюжі, в яких відбивалося перше сонце. Під вікнами пробивалися молоді листочки, а з-під торішнього листя визирали сміливі зелені паростки. Повітря стало м’якшим, воно пахло вогкою землею, свіжістю і… пригодами.

Киця Еля прокинулася рано-вранці. Її тонке вушко вловило щось нове — веселий щебіт пташок, яких давно не було чути. Вона потягнулася, зістрибнула з підвіконня і заглянула у відкрите вікно. На дворі сонце заливало сад золотим світлом, і все навколо ніби просилося до гри.

Господиня саме відкрила двері, провітрюючи хату. Еля з цікавістю вистрибнула на ґанок. Земля була ще волога, але тепла, і лапки приємно пружинили на м’якому моху. Першою її весняною знахідкою стала… бджілка. Вона гуділа над квіткою під парканом, працьовито збираючи пилок.

Еля спостерігала, заворожено тріпаючи хвостом. Вона вже було підняла лапку, але бджілка знялася і полетіла, залишивши по собі тільки аромат весни.

У саду все виглядало по-іншому. Гілки, які взимку були голі, тепер вкривалися бруньками. Десь під кущем шурхотів їжачок, що вийшов зі сплячки. Еля, почувши знайомий звук, підкралася і побачила, як її давній знайомий розгрібає листя, шукаючи собі сніданок.

Киця обережно підійшла, але їжачок тільки весело пирхнув — він упізнав її. Разом вони трохи погралися: Еля стрибала через квіткові горбики, а їжачок біг по садових стежках. Потім кожен пішов своєю дорогою, але в душі залишилось щось світле — весняне.

Після гри Еля вирішила дослідити струмочок, що з’явився після танення снігу. Він весело дзюрчав біля клумби, і киця довго сиділа над ним, зачаровано спостерігаючи, як вода тече і несе з собою маленькі гілочки та пелюстки. Вона навіть спробувала лапкою зупинити струмочок, але вода лише обійшла її обережно і побігла далі.

Коли сонце почало хилитися до заходу, Еля повернулася додому. Господиня вже чекала її на порозі з чашкою чаю й усмішкою. Вона ніжно погладила кицю по голові:

— Ну що, досліднице, весна тобі сподобалась?

Еля заплющила очі, замуркотіла й згорнулася клубочком біля теплого пледа. Весна подарувала їй першу бджілку, перший струмок, зустріч зі старим другом і відчуття, ніби попереду — ще багато чудес.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍