Читати книгу - "Стів Джобс"

Гофман, котра і сама страждала від того, що не знала свого батька до десятирічного віку, бо він розлучився з її матір’ю, спонукала Джобса бути кращим батьком. Він прислухався до її поради і пізніше дякував їй за такі настанови.

Якось він узяв Лізу у відрядження до Токіо, де вони зупинилися в строгому бізнесовому готелі «Окура». В елегантному суші-барі на першому поверсі Джобс замовив велику тацю з унаґі-суші — страву, яку він любив настільки, що дозволяв тепло приготованому вугрові бути вегетаріанською їжею. Шматочки суші покривав тонкий шар солі або солодкуватий соус, і Ліза згодом пригадувала, як вони розчинялися у неї в роті. Так само розчинялася і відстань між ними. Пізніше вона писала таке: «Тоді вперше я почувалася щасливою і розслабленою з ним — біля тих таць із м’ясом. Надлишок їжі, дозвіл і теплота означали, що досі закрита територія нарешті відкрилася. Джобс був менш суворим із собою, був простою людиною під тими великими стелями на маленьких кріслах, з м’ясом та зі мною».

Але все не завжди було таким райдужним. Джобс поводився так само непередбачувано з Лізою, як і майже з усіма. То була карусель з любов’ю та покиданням. Під час одного візиту він міг бути грайливим, наступного разу — холодним як крига, часто він узагалі наче був відсутнім.

— Ліза ніколи не була впевнена у їхніх стосунках, — говорив Герцфельд. — Якось я пішов на вечірку з нагоди її дня народження. Мав прийти Стів, і він уже дуже й дуже запізнювався. Ліза тоді дуже розстроїлась і розчарувалась. Але коли Джобс нарешті прийшов, вона вся аж засвітилася.

Ліза навчилася бути темпераментною у відповідь. За роки їхні стосунки стали нагадувати якісь каруселі, які крутилися на впертості обох. Після сварок вони могли місяцями не спілкуватися один з одним. Жоден із них не хотів першим миритися, вибачатися чи принаймні робити спроби навіть тоді, коли у Джобса почалися проблеми зі здоров’ям. Якось восени 2010 року ми з ним переглядали коробку зі світлинами. В його очах читався жаль. Він довше дивився на ті фото, де була зображена маленька Ліза.

— Напевно, я таки не часто до них ходив, — сказав він.

Оскільки він не спілкувався з нею протягом того року, я запитав, чи не хоче він послати їй електронного листа чи зателефонувати. Джобс глянув на мене якось відсторонено і почав знову перебирати старі фотокартки.

Романтик

Коли йшлося про жінок, Джобс міг бути великим романтиком. Він закохувався дуже пристрасно, розповідав друзям про всі злети та падіння у стосунках і тужив за коханою дівчиною, коли був десь без неї. Влітку 1983 року вони з Джоан Баез пішли на невеличку вечірку у Силіконовій Долині і сиділи біля студентки університету Пенсільванії, Дженіфер Іган, яка не особливо знала, хто такий Стів Джобс. На той час він і Баез уже усвідомили, що не будуть разом назавжди, і Джобсу дуже сподобалася Іган. Дівчина працювала у тижневику San-FranCisco Weekly під час літніх канікул. Він вистежив її, зателефонував і запросив у Café Jacqueline — невеличке бістро біля Telegraph Нill, яке спеціалізувалося на вегетаріанських суфле.

Вони зустрічалися протягом року, і Джобс часто літав навідати її. Під час Boston Macworld він оголосив для великої групи, що надзвичайно закоханий і йому потрібно поспішити, щоби не пропустити літак до Філадельфії, де він зустрінеться зі своєю коханою. Аудиторія була зачарована. Коли Джобс їздив до Нью-Йорка, то Іган сідала на потяг і їхала, щоби побути з ним в готелі «Карлайл» або ж в апартаментах Jay Chiat’s East Side. Вони обідали у Cafe Luxembourg, навідували (часто) квартиру у Сан-Ремо, яку він планував перемоделювати, і ходили в кіно або (хоч один раз) в оперу.

Стів та Іґан також годинами розмовляли по телефону у більшість вечорів. Одна тема, через яку вони часто дискутували, була те, що він вірив у необхідність не прив’язуватися до матеріальних об’єктів. Ця віра походила з буддистських учень. Наші споживацькі бажання — нездорові, казав він їй, і, щоби досягти істини, потрібно досягти життя, у якому немає прив’язок до матеріального. Він навіть послав їй касету вчителя дзен — Кобуна Чіно, з лекціями про проблеми, що викликали бажання володіння речами. Іган наступала: то він, виходить, виробляючи комп’ютери та інші речі, яких бажали люди, кидав виклик тій філософії?

— Стів дратувався таким поділом, і в нас були цікаві дебати з цього приводу, — пригадувала Іґан.

Наприкінці гордість Джобса продукцією, яку він виробив, пересинила його чутливість щодо того, що люди мають цуратися прив’язки до свого майна. Коли у січні 1984 року Джобс випустив Macintosh, Іґан перебувала у матері в Сан-Франциско під час своїх зимових канікул в університеті. Гості її матері, якій прийшли на вечерю, були просто шоковані, коли у дверях з’явився Стів Джобс, який тоді раптово став популярним. Тримаючи в руках коробку з новим Macintosh, він попрямував до кімнати Іґан, щоби його там встановити.

Джобс казав Іґан, а також кільком іншим друзям: він не проживе довге життя. Тому він мав бути активним і нетерплячим.

— Стів дуже поспішав з усім, що хотів зробити, — говорила пізніше Іґан.

Їхні стосунки закінчилися восени 1984 року, коли Іґан сказала, що вона ще дуже молода, щоби виходити заміж.

Невдовзі після того, коли в Apple почалася метушня зі Скаллі в 1985 році, Джобс саме їхав на зустріч і зупинився біля офісу юнака, котрий працював у фонді Apple, де розподілялися комп’ютери для неурядових організацій. У нього в офісі сиділа струнка блондинка, в якій природна чистота аури гіпі поєднувалась зі здібностями комп’ютерного консультанта. Її звали Тіна Редс.

— Вона видалася мені найкрасивішою жінкою, яку я лишень бачив, — казав Джобс.

Він зателефонував їй наступного дня і запросив на вечерю. Дівчина відмовила і сказала, що живе зі своїм хлопцем. За кілька днів Джобс повів її на прогулянку до парку, що був неподалік, і знову запросив на побачення. Тоді вона повідомила своєму хлопцеві, що хоче піти від нього, — Тіна була дуже чесною та відкритою. Після вечері вона розплакалася, бо знала, що її життя скоро дуже зміниться. І так сталося насправді. За кілька тижнів вона переїхала у невмебльований особняк у Вудсайді.

— Тіна була першою жінкою, в яку я по-справжньому закохався, — пізніше казав Джобс. — У нас був дуже глибокий зв’язок. Я не знаю, чи хто-небудь колись розумів мене краще, ніж вона.

Редс походила з проблемної сім’ї, і Джобс ділився з нею власним болем, викликаним