Читати книжки он-лайн » Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️ » Твердиня, Максим Іванович Дідрук

Читати книгу - "Твердиня, Максим Іванович Дідрук"

92
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 89 90 91 ... 162
Перейти на сторінку:
надто радів такій гіпотезі, позаяк нечасто коли в реальному житті у знаменнику трапляється число 100516 або 20540. Тоді ми зазвичай оперуємо десятковими дробами, як-от 81,07296.

«А раптом учені древнього Паїтіті не знали десяткових, чи то пак, у їхньому контексті, вісімкових дробів?..»

«Варто спробувати», — Семен вирішив надати записаним числам зрозумілого йому десяткового вигляду та подивитися, що з того вийде. Зрештою, інших ідей не було. Хлопець дістав із кишені мобілку, відшукав у додатках калькулятор і… спинився.

— Чорт! — лайнувся вголос.

Він несподівано осягнув, як важко подати дробову частину вісімкового числа в десятковому вигляді. Числа 11117 і 100516 записано у вісімковій системі числення, тож це означає, що їх аж ніяк не можна ділити одне на одне на калькуляторі, запрограмованому для обрахунків у десятковій системі.

Добре поміркувавши, Сьома вирішив перевести вісімкові числа в десяткову систему й тільки потім поділити. Конвертувати вісімкове число в десяткову систему просто. Достатньо скористатися формулою:

де ai — цифра числа, що підлягає конвертуванню, i — порядковий номер цієї цифри у вісімковому числі (починати з нуля та відраховувати справа наліво). Наприклад, вісімкове число 274 можна перевести в десяткове ось так:

2748 = 2∙82 + 7∙81 + 4∙80=18810

Отже, 274 у вісімковій системі числення відповідає 188 у «нашій», десятковій системі.

Сьома взявся похапцем переводити два числа, що вважав чисельником і знаменником дробової частини змішаного вісімкового дробу, в десяткову форму, записуючи результати у блокнот:

111178 = 1∙84+1∙83+1∙82+1∙81+7∙80 = 467910

1005168 = 1∙85+0∙84+0∙83+5∙82+1∙81+6∙80 = 3534210

Це зайняло трохи більше ніж хвилину. Ще три хвилини хлопець витратив на перевірку, вивіряючи кожну дію: він давно не проводив обрахунки вручну й боявся проґавити помилку. Переконавшись, що все правильно, росіянин поділив 4679 на 35342 й до результату додав трійку.

На екрані мобільного телефона висвітилося число 3,132392.

Семен розчаровано зітхнув. Воно нічого не означало. Нічого! Жодних асоціацій.

Для чого було викарбовувати на кам’яній стіні півметровими символами число, що нічого не означає? Він іще раз перевірив обрахунки й удруге переконався: помилки не було. Та й де їй там бути? Хлопець спробував погратися окремими цифрами: міняв їх місцями, попарно додавав сусідні тощо. Як параноїк, шукав приховані смисли…

Усе марно.

Росіянин скрипнув зубами. Відповідь проста: він схибив на початку. Символи на стіні — це не дріб і взагалі, мабуть, не число. Це щось інше.

XCV

14 серпня 2012, 13:06 (UTC -5)

Пустеля Наска

Пілоти заправили Мі-17, опустили польовий електронасос і шланги назад у сховок, замаскували закопану в землю цистерну та байдикували. Стрільці розташувалися на західному схилі кряжа, для захисту від сонця спорудивши з футболок сміховинні подоби тюрбанів і повкладавшись на взяті з вертольота рюкзаки. Складалося враження, що ґевали, як і пілоти, били байдики. Та це лише на перший погляд. Насправді чоловіки, не відриваючись, пильнували рівнину на заході.

Левко розташувався в затінку від хвостової рампи гелікоптера та спостерігав за стрільцями.

Джейсона не було. Щойно чорний пікап «Toyota Hilux» підкотив до стоянки, чоловік застрибнув на пасажирське сидіння. Незважаючи на тоновані вікна, Левко роздивився та впізнав водія — за кермом сидів рудий бородань, який стежив за Ґуннаром Іверсом, тинявся неподалік хатини Бенґта й навдивовижу опинився в Куско в той самий час, коли туди прилетіли українець і його друзі. Рудий і сивочолий потиснули руки та, перехилившись над важелем коробки передач, обнялися. Перекинувшись кількома словами з Джейсоном, рудобородий повернув голову й утупився в Левка. Ось тоді, не раніше, українець відчув, як його кишки намотуються на рожен. Не відводячи погляду, рудий щось проказав сивочолому. Той розтягнув губи в посмішці й поплескав приятеля по плечі, неначе промовляючи «розслабся». От тільки рудий не розслабився. Він продовжував щось запекло доводити, аж поки Джейсон не обірвав його, роздратовано махнувши рукою. Не витримавши погляду, Левко відвернувся та зайшов за вертоліт. Згодом Джейсон крізь відчинене вікно прокричав останні настанови Віктору й стрільцям, і «Toyota», круто розвернувшись, помчала на північний захід.

О 13:06 сієста закінчилась. Один зі стрільців випростався, приклавши бінокль до очей. Віктор Шако, краєм ока помітивши рух у західній частині кам’яного пасма, також підвівся.

— Щось бачиш, Луїсе?

М’язиста постать стриміла нерухомо, й лише через п’ять секунд порив вітру доніс відповідь:

— Їдуть…

Стрільці стали спускатися. Левко спершу подумав, що то повертається Джейсон, але з подивом відзначив, що ґевали тримають M16 напереваги, стволами донизу, а не за плечима. Наступної миті з Мі-17 вискочив Віктор, несучи в кожній руці по штурмовій гвинтівці. Пілот передав гвинтівки Джиму Ломбарді й Гордону Лі Куперу, а сам озброївся пістолетом «Glock», попередньо перевіривши кількість набоїв у обоймі.

— Заповзайте до вертольота й не вистромлюйтеся, поки вас не покличуть, — Віктор загнав Левка й перуанця до гелікоптера та зачинив за ними дверцята.

Невдовзі до Мі-17 під’їхали два вантажні автомобілі: стара автомобільна цистерна на колісний базі МАЗ-500, що збереглась у Перу від часу співпраці з Радянським Союзом, і легка китайська вантажівка «Foton OLLIN» із відкритим кузовом і невисоким бортами. Левко прикипів до ілюмінатора, щоби бачити те, що відбувається на стоянці.

Один зі стрільців залишився на кряжі, контролюючи, чи не привели вантажівки хвіст, інший підлетів до кабіни «Foton’а» й, тицяючи штурмовою гвинтівкою в салон, схопив простягнуті документи. Смаглявий водій-перуанець, із пожовклими від тютюну зубами, нахилився й поклав руки на кермо. Джим і Гордон Лі тримали під прицілом цистерну. Перевіривши паспорт першого водія, стрілець перейшов до цистерни, водій якої так само, як і його колега, підкреслено витягував руки над панеллю. Ґевал забрав його паспорт.

Із документами виявилось усе гаразд. Стрілець дав знак Віктору, і той разом із Джимом узявся розкручувати зливний шланг автоцистерни. Вони працювали швидко, проте без поспіху. Гордон Лі в цей час не зводив M16 із кабіни вантажівки. Водії сиділи й не ворушилися, наче два роботи, в яких після вилучення паспортів відмикається живлення.

Віктор і Джим упоралися за хвилину — авіаційне пальне з автомобільної цистерни потекло в замасковану підземну ємність.

У кузові «китайця» стояло п’ятнадцять менших цистерн заввишки з метр і в діаметрі половину з того. Кожна ємність містила близько 200 літрів рідини. Придивившись до маркування, Левко з’ясував, що в цистернах — дизельне пальне, напевно, для електрогенератора й на інші потреби Твердині.

Стрілець, який перевіряв документи, обійшов вантажівку

1 ... 89 90 91 ... 162
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Твердиня, Максим Іванович Дідрук», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Твердиня, Максим Іванович Дідрук"