Читати книгу - "Трон. Імперія фальшивки, Аліна Скінтей"

Сільсія закипіла від його слів.

— Ти тут, щоб проводити оцінку, а не робити висновки про мої дії, — вона практично повторила його слова.

— Мої висновки базуються на твоїх діях, Сільсія.

— Святий Торралак! — її звернення аж ніяк не було поклонінням богу, скоріше лайка. — Я не мала наміру сперечатися з тобою, Роувен, — вона намагалась зберегти спокій, та кожного разу втрачала його знаходячись поруч з ним. — Ти нестерпний, пихатий індик!

— Принаймні я можу собі це дозволити, а не приховувати своє єство під маскою. Нагадую, моя робота тут полягає в оцінці, а твоє зобов'язання - продемонструвати свої справжні здібності, не піддаватися спокусам та проводити експерименти. Наслідки твоїх експериментів невтішні.

— Тобі проводь своє кляте оцінювання!

Круто розвернувшись вона збиралася йти. Їй було байдуже в який бік. Та Роувен різко схопив її за лікоть, змушуючи розвернутися до нього обличчям.

— Я не договорив!

— Відпусти!

— Я не можу дозволити тобі покинути місце оцінювання, поки я не завершу процедуру. — від його прямого погляду їй стає некомфортно. — Тобі потрібно дотримуватися правил, Сільсія, навіть якщо тобі це не подобається!

Їй була незрозуміла поведінка Роувена, Аберхат відчувала, що йому подобалася, але водночас він тримав її на відстані. Це суперечило її сприйняттю ситуації і залишало багато питань у її голові.

— Роувен, що між нами? — запитала вона прямо.

Їй хотілося спробувати відкрито поговорити з Роувеном про їхні відносини і з'ясувати, що саме стоїть за його поведінкою. Вчорашня ситуація точно заважала професійному оцінюванню її магічного потенціалу.

— Тобі заборонено виконувати будь-які магічні  заклинання, — промовив Уайт повністю ігноруючи її запитання. Його голос був сповнений холодної обуреності. — Доти, доки не отримаєш відповідний дозвіл від мене. Якщо ти порушиш заборону, на тебе чекатиме не просто покарання. Я зроблю все, для того, щоб ти назавжди втратила можливість чаклувати.

— Ти не можеш мені цього заборонити!

— Вже заборонив.

Він клацнув пальцями й сад навколо них зник. Вони стояли в шатрі за огорожею. Уайт підійшов до інших бамбукових дверей, відчинивши їх, він вказав Сільсії на вихід.