Читати книгу - "Трон. Імперія фальшивки, Аліна Скінтей"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Не те слово. Магія вийшла з-під мого контролю, і результатом стала руйнація саду.
— Сія, у вимірному артефакту не можливо щось зруйнувати. Місце, куди тебе переносить артефакт – спогад. Хіба можливо зруйнувати спогад?
— Як показує практика, можливо.
— І що, за це він тобі заборонив чаклувати?
— Не зовсім, — гнів відступав, а на заміну прийшов смуток. — Розмова вийшла із-під контролю. Ми перейшли на особистості, і закінчилось це не дуже. Я напряму запитала, що між нами, а відповіддю послугувала – заборона.
Олавей тяжко зітхнув.
— Ох, Сія, це кепсько, але можливо, це тимчасова реакція. Капрал може змінити своє рішення, коли заспокоїться. Спробуй поговориш з ним знову, — гнів Татіри нікуди не вщух, та вона намагалася мислити розсудливо. — Ти заслуговуєш на шанс виправити це. Як мінімум.
Сільсія поглянула на Олавей з вдячністю у очах.
— Дякую, мені потрібно було почути ці слова. Я спробую знову з ним поговорити, але не зараз, коли стану готовою. Зараз я готова його розірвати на шматки, як мінімум.
Сільсія не збиралася миритися із рішенням капрала Уайта. Вона була впевнена, що він заборонив їй чаклувати не через її необачне користування магією, а з метою насолити їй. Це викликало в ній глибокий гнів та обурення.
Її обличчя віддзеркалювало напруження і відмову прийняти ситуацію як факт. Вона підняла підборіддя, гордим поглядом свердлячи бамбукові двері шатра, з яких вона вийшла. Зціпив ще сильніше кулаки, вона буквально була готова протистояти будь-яким перешкодам. Внутрішній вогонь палахкотів у її очах, свідчачи про рішучість і волю до боротьби.
— Гей, — Татіра струсонула подругу за плече. — Я знаю цей погляд, не потрібно! Запевняю, зараз ти – не ти.
— Зараз, якраз таки я.
Сільсія вирішила не залишати цю ситуацію, не пускати на самоплин. В її голові вже складався план, як довести свою правоту перед капралом Уайтом. Обуреність його рішенням, додавало їй сили і впевненості, щоб боротися за свої права.
— Давай ти трішки охолонеш. Потім, коли твій розум буде ясним, поговориш з ним.
— Коли це станеться, я втрачу всю свою впевненість.
Олавей тяжко зітхнула, дивлячись подрузі в спину, і як та рішуче йшла до шатра руйнувати собі життя.
— Вона точно в нього закохана, — зробила висновок Татіра. — цікаво, для кожного учасника підбирають індивідуально місце для випробування, чи капрал Уайт навмисне виділив Сільсію?!
Питання Татіри лишалося без відповіді, вона могла піти додому, могла б зараз з матір'ю обговорювати похвалу отриману від капрала Даерона. Та совість їй не дозволяла піти з вересового поля без подруги.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Трон. Імперія фальшивки, Аліна Скінтей», після закриття браузера.