Маленька Агата зовсім перестала вірити в життя. В її будинку вже давно немає дзеркал, птахи не співають за вікном, і все наче померло. Але одна зустріч змінює усе. Та чим це завершиться? І до чого тут дощ? ______ Оповідання написане в рамках ГРИ В СЛОВА)))...

Наше життя здається нам звичною річчю, чимось буденним, тим до чого ми звикли, тим, що є для нас нормою. Таку саму думку мала й головна героїня оповідання, аж поки раптово її життя не змінилося на 180°. Нові проблеми, виклики, люди, думки, але єдине бажання - знайти своє місце спокою....

Я зустріла свою істину пару. Але. Є одне але. Він бабій і гульвіса. Це не те, що мені потрібно. Тож було прийнято єдине правильне рішення - триматися подалі. Та в долі свої плани....

До Натки повернулася пам'ять, але це принесло з собою ще більше запитань. Ден ніяк не міг примиритися з внутрішнім звіром. Кет мучилася страхом перед майбутнім. В такому стані ці троє навряд чи зможуть виконати те, що їм призначила Доля, тож вожак зграї відправив друзів в Карпати до босорки Євдокії....

Невже це відбувається зі мною? Чому я така щаслива тут? Сльози, сміх та голосний крик. Схоже на істерику. Можливо це вона. В мене істерика від щастя. У мене стільки емоцій, моє тіло не витримує всіх почуттів, тому їхню частину я передаю Всесвіту. Я дарую частину свого кохання і частину свого щастя світу навколо. Тоді мені здавалося, що тієї сили вистачить, щоб знову...

Історія як маленьке песинятко показало всім....