- Це... твій батько? - Голос охрип, пальці рук тремтять. Тому що зараз я бачу чоловіка, з яким провела разом ніч. - Ага, по ньому і не скажеш, так? В точку. Я б нізащо не подумала. Мая сміється, а я підводжу голову і стикаюся з його холодними очима. - Що вона тут робить? – Сталь у його голосі заморожує намертво. - Тату, познайомся, це моя подруга ... Зрозуміло, що...

Мене звуть Еллі Вудс. Так-так, майже як ту саму Ель Вудс із "Блондинки в законі". Зовні ми дійсно схожі. Я мініатюрна білявка. Різниця між мною і Ель тільки в тому, що я з дитинства звикла працювати. Мачуха не дає розслабитися, навантажуючи роботою по дому, написанням курсових для її рідної дочки, і примушуючи працювати, щоб не витрачати на мене і частку...

Вирушаючи з хлопцем на відпочинок, я ніяк не очікую, що коханий зрадить мені і віддасть в руки таємничого і лякаючого незнайомця. Я чекаю від нього чого завгодно, але вже точно не дивного питання: - З дітьми ладнаєш? Злякано киваю у відповідь, скоса поглядаючи на вікна і плануючи свою втечу. - Прекрасно. Завтра мій юрист підготує всі документи. У тому числі договір...

Ви ніколи не замислювалися, що все у нашому житті не випадково? Ось і я також. Але доля, лиходійка, завжди так майстерно грає нашим життям, що навіть коли здається, що ти не впораєшся, вона дає тисячі причин засумніватися. Я пішла від людини, яка зрадила мене у найважчий момент мого життя. Заприсяглася більше ніколи не повертатись і забути. Але, на щастя чи на жаль,...

- Вони заклалися на тебе бо ти ведеш себе занадто легковажно! - Зневажливо кривлячись в мою сторону, заявляє мій колишній однокласник. А його погляд і вираз обличчя безмовно додає "точнісінько як повія, фу". Боже, яка ж він все таки зухвала скотина! Соціопат. Фрик. Справжній засранець. Ненавиджу! Постійно насміхається. Зневажає. Знущається. А потім фліртує....

- Та, якій пророкували стати імператрицею, мертва, - промовивши ці слова, старий схилився в низькому поклоні, його довге вбрання торкнулося м'якого білого килима. Випроставшись, він віддано глянув на свого господаря. - Свідки? - запитання промовили ніжним дзвінким голоском, і витончена, тонка долоня, лягла на підлокітник крісла. - Не залишилося жодного, - втомлено...