Ми всі родом із дитинства. І всі вчимося життю. І не у всіх це входить вдало. Ми робимо помилки, падаємо, встаємо, ідемо далі. Головне, вірити в себе, довіряти друзям і просто жити....

Твір створювався для конкурсу на "Літавиці", але не пройшов у першому турі. Це пролог до наступного оповідання. Але можна вважати і окремою історією....

Де жінки беруть свою силу? В чому вона? Що заставляє їх жити, творити, кохати? Мабуть, за всю історію людства так і не знайдуть відповідь на це питання. Можливо любов до дітей, можливо співчуття до ближнього, можливо кохання......

Відома співачка виходить на сцену під гучні овації, публіка очікує драйву і Анна, овіяна прожекторами, виходить на сцену, з готовністю роздати кожному заряд енергії поповній. Однак в залі вона бачить свого двійника і втрачає разом зі свідомістю і свій голос......

— Як ти посмів прийти після всього, що натворив? — Це мій дім також! — Іди геть, кому кажу! — Не піду, мені тепер немає куди йти. — Ну тоді я піду! — Катю, облиш, не йди. Давай почнемо все заново. Я обіцяю, що більше такого не повториться. Я зрозумів, що окрім тебе мені нікого не треба. Я без тебе не зможу просто! — А ще вчора зміг. — Катю, вчора — це вже минуле....

Він завжди володів мною. Як моїм серцем, так і тілом. І він знову тут. Знову прийшов у мій світ, який я закрила від нього. Він знову тут, щоб володіти мною. Щоб показати мені, що я належала йому завжди. І що належатиму й надалі. Ну... тоді йому доведеться тримати себе в руках, бо я не збираюся падати на коліна вдруге. Точно не перед Леоном Холлом Кінгом. Приготуйся...