Не знаю, що тут написати. Просто публікую главу, бо з'явилася ідея і сюжет вдарив в голову. А продовжу пізніше. Не губити ж ідею......

Як ви думаєте, що здатне перевернути ваше життя на 180° всього за один ранок? До цього часу я вважала що нічого. Я мала чудову квартиру з вікнами, що виходили на Гайд парк, стабільну роботу та добрі відносини з моїми друзями. "Але все це в минулому", - подумала я тягнучи важку валізу аеропортом. На моєму телефоні був відкритий файл з квитком на найближчий...

- Вона тобі не потрібна. Не треба грати в сім'ю! Марку, не треба! Вона маленька, вразлива дівчинка. Не треба з'являтися в її житті лише для того, щоб потішити своє его. Не треба! Даша підривається з дивана, коли чує, як малеча її кличе. - Не йди за мною! Не треба! - попереджає і йде. Але я не слухаю Дашу, йду за нею, підхоплюючи ведмедика з підлоги. - Я ж просила не...

Ми всі родом із дитинства. І всі вчимося життю. І не у всіх це входить вдало. Ми робимо помилки, падаємо, встаємо, ідемо далі. Головне, вірити в себе, довіряти друзям і просто жити....

Твір створювався для конкурсу на "Літавиці", але не пройшов у першому турі. Це пролог до наступного оповідання. Але можна вважати і окремою історією....

Де жінки беруть свою силу? В чому вона? Що заставляє їх жити, творити, кохати? Мабуть, за всю історію людства так і не знайдуть відповідь на це питання. Можливо любов до дітей, можливо співчуття до ближнього, можливо кохання......