Сучасна проза 📚📝🏙️ - Топчик за місяць!
Сучасна проза 📚📝🏙️
Арчі Джонс виніс собі вирок напередодні Нового року: прискіпливо й детально, як звик робити всі свої справи, запланував самогубство. У машині, яка наповнювалася чадним газом, у кулаках міцно стиснув свої бойові нагороди і свідоцтво про шлюб: Арчі хотів забрати свої помилки із собою. Його відволікли голуби і власник крамниці, до якої його авто заблокувало під’їзд....
169
0
Сучасна проза 📚📝🏙️
Вони були життєрадісними витівниками, завзятими мрійниками, закоханими в свій неозорий гарячий степ, в запах чебрецевого вітру, в бездонне синє небо з білими парусами хмар. Хлопці хотіли стати пілотами, винахідниками, трактористами, а дівчата — артистками, ланковими, вчительками… Війна безжально перекреслила їхні мрії. Та вони не стали рабами, в їхніх серцях...
174
0
Сучасна проза 📚📝🏙️
Скільки ж їх було — молодих і талановитих, поетів (Поетів!), яким би ще жити й творити, писати вірші на радість людям, але яких Бог забрав до себе рано, дуже рано. Отак і Богдан-Ігор Антонич (1907–1936)… Дві цифри і рисочка між ними — це життя, сповнене надій і поезії, але ж таке коротке. Він багато не встиг, не написав того, що збирався написати, його ім'я після...
193
0
Езотерика 🔮🕯️🧘♀️
Відомий доктор Гадсон гине невдовзі після одруження. Його вдова й дочка дізнаються, що лікарі не змогли врятувати його тому, що рятували іншого – багатого гульвісу Меріка, який після чергової пиятики впав у воду. Випадково Мерік дізнається про таємницю доктора Гадсона, який вважав, що людина, допомагаючи іншим, збагачує своє життя. Мерік також пробує діяти так –...
203
0
Сучасна проза 📚📝🏙️
Ця сімейна сага – про дві звичайні українські родини. Але час, у якому їм судилося жити, незвичайний: Україна ХХ століття, воєнне лихоліття. На долі цих людей припало багато випробувань: окупація, втрата домівок, розпорошення родини, концентраційні табори, остарбайтерство й еміграція… Герої намагаються зрозуміти – чи можлива свобода в заґратованому світі, та й де...
98
0
Сучасна проза 📚📝🏙️
З повагою та острахом притишуючи голос, розповідали дорослі про верболозове коло Елу – такий був перший спогад малої Ганни-Софії. Дивний хлопець, що вмів розмовляти зі звірями та викликати зливу, сплів його для односельців, щоб провіщати майбутнє. Колись коло хитнулося вчергове: вперше – для неї, востаннє – для її матусі. Давно немає вже того хлопчини, а невидиме...
213
0