Що нас чекає після останнього вдиху....

Кілька разів Ілона зустрічає на стінах один і той самий замацаний чужими пальцями плакат зі схемою приміщення лікарні та красномовним заголовком: "ЯК ДІЯТИ ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ?" І саме в цю мить з вулиці все ще чути звучання пронизливої сирени. Якщо бути чесними, всі вже давно забули про ці плакати. Ніхто більше не дотримується цих правил. Чи то всім...

Ні на що не претендуюча замальовка одного дня звичайного робочого у загниваючому іржавому світі майбутнього. Високі технології, низький рівень життя і трохи мрій про дні, що ще можуть бути світлими....

Я поспішаю на пари,до них залишається 5 хв допивши каву з подругою я побігла до універсетету,в моїй голові був повний хаус я хвилювалась і не дивилася навіть куди біжу,раптом я врізалась в якогось чоловіка і впала на асвальт. -Ай! Закричала я і впала на асвальт. Чоловік злякався і обернувся. -Боже,з тобою все добре? Промовив чоловік і допоміг мені встати. Піднявшись...

Втрачаючи кохання, ми втрачаємо себе. Лишаємося розбитими та самотніми. Але у нас досі є келих пам'яті, з якого ми можемо пити емоції та спогади до кінця нашого життя....

Мрієш, але боїшся рухатися вперед... Маєш крила, але боїшся злетіти у небесну блакить... Чесність як твоя чеснота, але для світу — завада... Бачиш забагато, але тебе змушують бути сліпим... Щодня ми постаємо перед вибором, але не завжди обираємо правильно. Важливо не схибити, аби не віддати свою долю в чужі руки......