Я — далеко не професiйна письменниця, а звичайний боєць—доброволець АТО, учасник подiй, прототипи яких описую в своєму творi. Серед кривавих руїн вiйни намагаюся знайти своє натхнення, аби писати художню повiсть про добровольчий загiн. З гумором, притаманним лише вузькому колу фронтовикiв. Герої книги — невигаданi персонажi, то ж деякi риси їхнiх характерiв цiлком...

Жінки з нової книжки Зої Казанжи мешкають поряд з нами. Вони закохуються й розчаровуються, наражаються на сучасні проблеми й утікають від минулих, цілуються при місячному сяйві й плачуть у подушку, заварюють каву або чай і в’яжуть шкарпетки, слухаються своїх мамів і повстають проти їхнього деспотизму. При жінках — чоловіки. Теж різні: рішучі й боязкі, хитрі й...

Чи існує жіноча дружба? Ніжна Елена й запальна Ліла зростають на вузьких вуличках робітничого району Неаполя. На дворі 1950-ті, і світ не надто приязно ставиться до подруг-розумниць, які вирішили за будь-яку ціну розбагатіти й вирватися на справжній простір. Вони в усьому будуть найкращі — найрозумніші, найкрасивіші, найпопулярніші. І завжди одна — на крок попереду...

На околиці міста стоїть Дім. Зовні — старий, сірий і облущений. А всередині — живий, теплий, захаращений речами, прикрашений кольорами, малюнками та написами, наповнений містичними історіями і таємницями. Це Дім, в якому живуть Куряка, Сфінкс, Сліпий, Лорд, Табакі, Стервожер, Руда, Русалка, Лось, Р Перший та інші. Зграї, ватажки, вчителі. Діти і дорослі, вихованці та...

Джул Вест Вільямс — вісімнадцятирічна сирота. Воліючи бути схожою на супергероїв із улюблених коміксів, вона навчилася майстерно копіювати чужі голоси й акценти, вправно битися й наслідувати зовнішність інших людей, буквально перевтілюючись у них. Несподівано Джул знайомиться із заможним подружжям Соколофф, яке просить дівчину відшукати їхню доньку-багатійку Імоджен,...

Це історія Філіпа Кері, невтомного шукача сенсу життя. Усе почалося ще зі шкільних років, а потім — навчання в Німеччині, Лондоні, Парижі, мрія стати художником, химерне сплетіння слів богемного поета Кроншоу… Довгі розмови про вічне стають ковтком живої води, даючи йому сили не припиняти пошуків себе та істини. Та що, як відповіді на запитання вже давно були відомі...