Світ не вибухнув — він зламався тихо. Артем — не герой. Не месник. І не пророк. Він був добровольцем, який загинув. Але не зник. Бо щось — залишилось. У країні, де втомились від слів і навчилися боятись тиші, він повертається. Не щоб рятувати. І не щоб карати. А щоб торкнутись. І кожен, кого він торкнеться — бачить себе. Таким, яким себе забув. Це не історія про...