Моє життя було ідеальним - у мене були свої плани щодо кар'єри, таємні мрії, які я хотіла втілити в реальність, амбіції. До певного моменту. Ось тільки мій батько вважав інакше і я мала вийти заміж ... за незнайомця. Чому? Тому що за моїм батьком, чорт забирай, був борг дуже впливовій людині. Батько бачив у моєму одруженні вихід із скрутної ситуації, а от я бачила...

– Ось і ти, моя люба! – незнайомець впевнено затягує мене у будинок. Притискає та цілує у маківку. Врізаюся у широкі груди, вдихаю теплий, сонячний аромат його парфумів. – Я… що… – намагаюся відштовхнути нахабу, та він лише сильніше стискає обійми. – Підіграй мені трохи, я віддячу, – шепоче на вухо. ❖Теодор не збирає милі дрібнички, нікому не довіряє та не...

Вона – Анна, донька відомого бізнесмена Степана Сомова. З шкільних років закохана в чоловіка, якого бачила один раз в житті. Він – Владислав Соколовський, керівник відомої компанії, заможний, самовпевнений і дуже привабливий чоловік. І одного дня їхні шляхи знову перетнуться. «Я підходжу ближче, мої ноги знову починають тремтіти, серцебиття пришвидшується, тіло...

БЕЗПЛАТНО! Моя переможна посмішка відразу ж сходить з мого обличчя. Знову цей самовпевнений гівнюк. Я заходжу в ліфт і чіпляюся ногою, в наступну секунду я вже лечу головою вниз, але сильні чоловічі руки ловлять мене. Бачу погляд, який глузує з мене. - Олеся Ігорівна, бачу все-таки проблема не у взутті? У вас проблема з ногами? Що? Вибухаю просто за секунду. - Вам не...

— Це я, Вадиме. Тая. Я… Ми з вами зустрілися два місяці тому в готелі. Після того, як ми провели разом ніч, я… завагітніла. У нас з вами буде дитина, — вже зовсім тихо додаю, мнучи в руках багатостраждальну сумочку. Його брови підскакують в подиву. Вадим окидає мене швидким поглядом з голови до ніг. Невже справді не впізнав? Чи просто прикидається? Та за мить вираз...

— До мене дійшли чутки, що моя донька до тебе небайдужа, Леонов. — Ніяких проблем не виникне. Вона мене не цікавить. — Ти мене не зрозумів, майор, - усміхається Смоленський. – Сьогодні ж запросиш її на побачення, будеш найввічливішим хлопцем у світі. А… через місяці чотири можна й весілля зіграти. — Це жарт? – похмуро дивлюсь на чоловіка переді мною. — Я ніколи не...