Читати книжки он-лайн » Дитячі книги 🧒📖🌈 » Рукавичка, Наталя Забіла

Читати книгу - "Рукавичка, Наталя Забіла"

45
0
В повній версії книги "Рукавичка" від автора Наталя Забіла, яка відноситься до жанру "Дитячі книги 🧒📖🌈", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Рукавичка, Наталя Забіла» від автора - Наталя Забіла, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Дитячі книги 🧒📖🌈" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Рукавичка, Наталя Забіла" з друзями в соціальних мережах: 
Eknigi.club - це сайт, який надає можливість безкоштовно насолоджуватися книгами сучасних українських авторів в онлайн режимі. На сайті ви знайдете різноманітну колекцію популярних творів, які захоплюють читачів своєю тематикою, стилем письма та глибиною змісту. Ці книги можуть бути цікаві як для україномовних, так і для іноземців, які вивчають українську мову. Більшість книг на Eknigi.club доступні для завантаження у форматах PDF, EPUB, FB2, що робить читання книг зручним та доступним на будь-якому гаджеті.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

По ялинку внучка з дідомйшли по лісі навмання.

А за ними бігло слідомдовговухе цуценя.

Задивилась, мабуть, внучкана ялинку, на соснуі зронила якось з ручкирукавичку хутряну.

Рукавичка невеличкана снігу собі лежить.

Раптом мишкатишком-нишкомз нірки вилізла й біжить– Ну й хатинка!

Ну й дивинка!

Відгукнися – хто тут є?

Тільки голосу з хатинкищось ніхто не подає.

Влізла мишка в рукавичкуі сама в ній стала жить.

Раптом зайчик-побігайчикз-під ялиночки біжить.

– Ну й хатинка!

Ну и дивинка!

Відгукнися – хто тут є? –Чує зайчик: Із хатинкихтось там голос подає:

– Є тут мишка-гострозубка.

Ну, а ти хто?

Що за гість?

– А я зайчик-побігайчикдовгі вуха, куций хвіст!

Вліз і зайчик в рукавичку,стали вдвох у хатці жить.

Раптом білка –стриб із гілки!

Та по стежечці біжить.

– Ну й хатинка!

Ну й дивинка!

Відгукнися –хто тут є? –Чує білочка: з хатинкихтось там голос подає:

– Є тут мишка-гострозубка,є тут зайчик–куций хвіст!

– А я білка–тепла шубка,невеличка я на зріст!

Влізла й білка в рукавичку,стали втрьох у хатці жить,Глядь, поглядь, аж ось лисичкапопід соснами біжить.

– Ну й хатинка!

Ну й дивинка!

Відгукнися –хто тут є? –Чує лиска: із хатинкихтось там голос подає:

– Є тут мишка-гострозубка,є тут зайчик–куций хвіст,є тут білка–тепла шубка.

Ну, а ти хто? Що за гість?

–Хто ж не зна мене, лисичку,і вигадливу, й метку? –Влізла й лиска в рукавичку,примостилась у кутку.

Ще й кабан прибіг ікластий,і куниця, й їжачок.

Тут і голці ніде пласти!

Скільки сміху й балачок!

Рукавичканевеличкана снігу собі лежить.

А з барлогуна дорогувийшов заспаний ведмідь– Що за зборище зібралось?

Що за хата?

Хто тут є?

Хто здіймає сміх та галас,зовсім спати не дає?

– Є тут мишка-гострозубка,є тут зайчик–куций хвіст,є тут білка–тепла шубка, то малесенька на зріст.

Ще й лисиця є, сестриця,і вигадлива, й метка,є кабан, їжак, куниця.

Ну, а хто це нас ляка?

– Я ведмідь, я хочу спати,сміху-жартів не люблю!

Сяду я на вашу хатувсіх вас разом роздавлю!

Злий ведмідь гарчить, лютуєломить всі кущі підряд.

Що робити? Хто врятуєпереляканих звірят?!

А тим часом дід та внучкавже ялинку принесли.

Так у внучки змерзла ручка,що аж зашпори зайшли.

– Рукавичка де ж поділась?

Загубила!.. Ай-ай-ай!

Побіжи, мій песик милий,рукавичку відшукай!

Песик дівчинку послухав,хвіст– угору, в землю – ніс,і примчався скільки духуна те саме місце в ліс.

Рукавичка як живая,ходить ходором, тремтить.

А до неї підступаєрозлютований ведмідь.

Як загавкав пес на нього –аж ведмідь оторопів,зразу втік і до барлогапричвалав і захропів.

Тут звірята всі зраділи,стали песика хвалить,що прогнав ведмедя сміло,не злякався ні на мить.

Каже песик: – Дуже прошуінше мешкання знайти.

Треба дівчинці хорошій рукавичку віднести.

– А хіба ж це рукавичка?! –загукали всі. – Невже?!

В нас нема такої звичкизабирать собі чуже!

Всі ми підемо з тобоюрукавичку повернуть! –І веселою юрбоюзвірі вирушили в путь.

До дівчатка за хвилинкурукавичку віднесли,і всі разом круг ялинкитанцювати почали.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Рукавичка, Наталя Забіла», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Рукавичка, Наталя Забіла"