Читати книжки он-лайн » Дитячі книги 🧒📖🌈 » Пригоди Босмінки. Розділ №4 – В полоні пухирника, Леонід Шиян

Читати книгу - "Пригоди Босмінки. Розділ №4 – В полоні пухирника, Леонід Шиян"

51
0
В повній версії книги "Пригоди Босмінки. Розділ №4 – В полоні пухирника" від автора Леонід Шиян, яка відноситься до жанру "Дитячі книги 🧒📖🌈", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Пригоди Босмінки. Розділ №4 – В полоні пухирника, Леонід Шиян» від автора - Леонід Шиян, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Дитячі книги 🧒📖🌈" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Пригоди Босмінки. Розділ №4 – В полоні пухирника, Леонід Шиян" з друзями в соціальних мережах: 
Eknigi.club - це сайт, який надає можливість безкоштовно насолоджуватися книгами сучасних українських авторів в онлайн режимі. На сайті ви знайдете різноманітну колекцію популярних творів, які захоплюють читачів своєю тематикою, стилем письма та глибиною змісту. Ці книги можуть бути цікаві як для україномовних, так і для іноземців, які вивчають українську мову. Більшість книг на Eknigi.club доступні для завантаження у форматах PDF, EPUB, FB2, що робить читання книг зручним та доступним на будь-якому гаджеті.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

Босмінка ніяк не могла заспокоїтися:

– Ну й смішно ж тебе звуть! Пузанчик!..

Жучок хотів образитися, але згадав, що вони ж тепер друзі, і розсміявся й собі:

– Авжеж, Пузанчик. Що вдієш, коли маєш таке кругленьке черевце!

Босмінка розповіла про свою біду.

– Мама, кажеш, і тато? – перепитав Пузанчик. – Та їх, мабуть, течія понесла. Пусте, знайдемо!..

– Справді?!

– Авжеж! Сказав, знайдемо – отже, знайдемо. Пузанчик не обманює! Босмінка повеселішала. Оце справді друг! З таким не пропадеш!

Попоївши, вони рушили в дорогу. Пузанчик перший помітив на поверхні води тонесеньку трісочку. її повільно несло за течією.

– Під’їдемо? – запропонував Пузанчик.

Вони видерлися на трісочку і зручно вмостилися на ній. Пузанчик на передньому кінці трісочки ніс дозор. Босмінка, спустивши у воду хоботок, правила ним, ніби веслом.

Настрій в обох був чудовий. День випав теплий, погожий.

Легкий вітрець ледь шелестів у прибережному комиші.

У просоченій сонцем воді пустувала зграйка дрібних рибчинок. Одна з них пристала до трісочки і, відкопиливши губу, дурнувато роздивлялася Босмінку. Видно, ніяк не могла вирішити: їстівне воно чи ні?

Босмінка, про всяк випадок, відсунулася назад.

Нарешті, задовольнивши свою цікавість, рибка відстала.

На завороті річки друзям довелося пережити кілька неприємних хвилин.

Коли трісочка порівнялася з заростями очерету, на поверхні раптом з’явився жук Гладиш – справжнісінький живий човник з довгими ніжками-весельцями. Плив він – так уже в Гладишів заведено – догори черевцем. Опущений на груди хоботок був гострий, мов жало.

– Водяна бджола! – придушено скрикнув Пузанчик і позадкував на середину трісочки. Босмінка завмерла.

Та, на щастя, все обійшлося. Гладиш покружляв біля трісочки і пірнув на глибину.

Мандрівники полегшено зітхнули.

Незабаром їх прибило до берега. Трісочка застряла між рослинами, і хоч як силкувалися друзі зіпхнути її, це їм не вдалося.

– Доведеться пливти своїм ходом, – з жалем промовив Пузанчик.

Вони рушили далі, роздивляючись на всі боки: чи не видно десь Босмінчиних батьків?

Надвечір дісталися до великої мілководної затоки. Тут було дуже гарно й затишно.

Вся затока поросла високою рогозою та стрілицею. Над водою стирчали голівки жовтого латаття.

Коло самого берега Босмінка помітила якусь дивну пухнасту рослину. На ній було безліч вузеньких листочків, з-поміж яких голубіли прозорі пухирці.

Нічого не підозрюючи, Босмінка підпливла до одного з пухирців і заходилася оглядати його. її увагу привернули малюсінькі дверцята. Босмінка обережно штовхнула їх – і провалилася в темряву.

– Ой-ой-ой... – пролунав її відчайдушний писк.

Пузанчик приголомшено вирячив очі.

– Пухирник!!!

Пухирник... Рослина-хижак, рослина пастка! Босмінку чекала неминуча загибель.

Пузанчик заметушився, не знаючи, що робити, як врятувати друга.

Нарешті придумав! Він квапливо попрямував до берега. Але вибратися з води було зовсім не просто. Берег у цьому місці був глинястий, слизький, і Пузанчик раз у раз зривався й падав у затоку.

Та ось він помітив очеретину. Кілька листків нависали над берегом. Пузанчик видерся на один і стрибнув на землю.

Невдовзі він знайшов те, що шукав. Під старою сосною лежала міцна довга голка.

Сяк-так завдавши її на плечі, Пузанчик поспішив назад.

От і берег. Жучок ліг на свою тверду, гладеньку спинку і з’їхав у затоку.

І тут виявилося, що легка, суха голка не тоне. Що тільки Пузанчик не робив: лягав на голку зверху, повисав на ній, наче на турніку, – голка не занурювалася.

Тоді Пузанчик здогадався: він ухопив неслухняну голку за кінчик – і потяг під воду.

Швидше! Кілька дужих гребків – і Пузанчик побачив Пухирника. Виставив голку вперед, ніби списа, й, улюлюкаючи, помчав на ворога.

...Отямившись, Босмінка зойкнула і кинулася до дверцят, але вони вже зачинилися.

Босмінка наразилася на колючі щетинки і відсахнулась. Виходу з пастки не було!

Вона почала кричати, благати, але пухирець не відпускав. Дихати ставало дедалі важче. У Босмінки запаморочилось в голові, і вона лягла на бочок.

Поступово її стала поглинати якась їдка рідина. Ось уже защеміло в оці, занив хоботок. Босмінка відчувала, що задихається...

Та раптом над головою щось тріснуло – і Босмінка побачила перед собою соснову голку. Хтось вправно орудував нею зовні, нещадно роздираючи пухирець. Ще трохи – і в його стінці утворилася здоровенна дірка.

Зібравши останні сили, Босмінка кинулася туди і... опинилася на волі.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пригоди Босмінки. Розділ №4 – В полоні пухирника, Леонід Шиян», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пригоди Босмінки. Розділ №4 – В полоні пухирника, Леонід Шиян"