Читати книгу - "Лисяче весілля, бразильська казка"

Якось непосидюча Сорока-Білобока повідомила всім мешканцям лісу дивовижну новину: Лисичка-Сестричка й Вовчик-Братик вирішили одружитися.

Почали звірята готуватися до весілля. Кожен хотів подарувати молодятам щось особливе. Білочка назбирала повну торбинку горішків. Їжачок приніс смачненьких грушок і яблук. Ведмедик – бочку меду запашного. А зайчик капусти роздобув.

І тільки всемогутній цар звірів не міг вигадати, як привітати наречених, адже його подарунок повинен бути найкращим і найцікавішим. Тоді Лев покликав руденьку:

– Не один раз, Лисичко-Сестричко, рятувала від біди, сумлінно виконувала всі доручення, допомагала й радила. За твій розум і вірну службу хочу подарувати щось особливе. Загадуй будь-яке бажання.

Пишнохвоста зосередилася, прикрила лапками носа й почала міркувати, що б таке незвичайне попросити. Думала-гадала, а потім солоденьким голосочком промовила:

– Зроби так, аби в день весілля була гарна погода.

– Добре, – всміхнувся Лев. – Мені все до снаги. От лише не знаю, що вибрати. Кажуть, як сяє сонечко – це подарунок для гостей, а як іде дощик – на щастя молодятам.

Замислилася Лисичка на хвилинку, а потім зітхнула:

– Хотілося б, повелителю, й сонечка, й дощику… Але ж такого не буває.

– Як це?! – розгнівався гордовитий Лев. – Для мене немає неможливого!

І у святковий день цар звірів виконав обіцянку. Відтоді всі лісові мешканці знають, коли починається сонячний дощик, то Лисичка-Сестричка весілля справляє.