Читати книгу - "Твоя крижана троянда, Кучеренко Анна"

Дзвінок на урок руноведення змусив мене здригнутися. Я швидко зайняла своє звичне місце за другою партою, намагаючись сховатися за обкладинкою старого фоліанта. Професор Артеміус, наш кремезний викладач із сивою бородою, прочистив горло, привертаючи увагу класу.

— Сьогоднішнє заняття ми проведемо у парах, — оголосив він, обводячи нас поглядом. — Для кращого засвоєння матеріалу я обрав пари на свій розсуд, враховуючи ваші здібності та… потенціал для взаємодії.

Клас зашумів. Я подумки благала, аби професор поставив мене в пару з Лізою, моєю подругою. Але моє ім'я прозвучало зовсім не так, як я очікувала.

— Еліана Вейн… і Кайл Рейвен.

Моє серце мало не вискочило з грудей. Той самий Кайл Рейвен, чиє ім'я шепотіли по всій академії, чиї досягнення обговорювали викладачі, за чиїм поглядом мліли всі дівчата. Він, незворушний і впевнений у собі, підвівся зі свого місця в останньому ряду і попрямував до вільної парти поруч зі мною.

— Вейн, — коротко кивнув він, сідаючи. Його голос був низьким і спокійним, немов він щойно обговорював погоду.

Я ледь помітно кивнула у відповідь, намагаючись приховати, як сильно тремтять мої руки. "Звичайно ж, він навіть не подивиться в мій бік, – промайнуло в голові. – Просто робитиму все, що він скаже, і все".

Професор Артеміус продовжував розподіляти пари, а потім пояснив завдання: створити базову захисну руну. Кайл мовчки дістав пергамент та чорнило.

— Ти маєш якісь пропозиції? — запитав він, навіть не повернувши голови в мій бік.

— Н-ні, Кайле. Я… я робитиму так, як ти скажеш, — тихо відповіла я.

— Добре. Тоді слухай. — Він почав пояснювати структуру руни, чітко та лаконічно. Я уважно слухала, дивуючись, наскільки легко він пояснює такі складні речі.

Після уроку Кайл, зібравши свої речі, звернувся до мене:

— Бібліотека, одразу після занять. Потім – плац для практики. Підходить?

— Так, звісно, — відповіла я, все ще дивуючись тому, наскільки він прямолінійний.

— І ще одне, Вейн, — Кайл трохи затримався. — Якщо нам потрібно буде зустрітися раніше домовленого часу, я… залишу тобі невеличкий знак. Льодяну кульку. Зрозуміло?

Я здивовано кивнула. Льодяні кульки здавалися таким дивним, майже дитячим символом для такого могутнього мага.