Читати книгу - "Джерело, Ларія Ковальська"

Він задрімав. Лише на хвильку, а потім різкий сплеск води змусив його підняти голову з м`якого трав`яного килиму. Тарас насторожився, розумів, що це не жаби. Він уважно поглянув на воду і не повірив очам – у воді плавала дівчина. Це неймовірно! Лише початок червня, сонце ще зовсім не прогріло землю, а джерельна вода геть студена! А вона так жваво плаває, лишаючи позад себе круги на рівній водній гладі. Вона зайшла з протилежного боку берега і тому не побачила його, а він причаїся тишком у траві, аби її не сполохати. Дівчина зробила ще кілька запливів і граційно вийшла на берег. Вона загорнула своє струнке тіло у білий рушник і розправила довге волосся кольору спілих колосків. Дівчина стояла поміж молодих берізок, ніби вона одна із них.