Читати книжки он-лайн » Поезія » Шлях характерника , Анатолій Сергійчук

Читати книгу - "Шлях характерника , Анатолій Сергійчук"

6
0
В повній версії книги "Шлях характерника" від автора Анатолій Сергійчук, яка відноситься до жанру "Поезія", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Шлях характерника , Анатолій Сергійчук» від автора - Анатолій Сергійчук, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Поезія" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Шлях характерника , Анатолій Сергійчук" з друзями в соціальних мережах: 
Це історія про козака, що шість років навчався у мовчазного старця Сави, аби стати характерником. Але останній крок — здобути силу відьми. Відьма яка колись жила серед людей, а потім оселилася в лісі, несе на село порчу і смерть. Мандрівка крізь темні ліси, нічні напади вовків, боротьба зі страхом і самим собою веде його до давньої хижі, де чекає останнє випробування. У полум’ї багаття та блискавок вирішиться доля. Це повість про честь, людську силу, прощання з минулим і шлях, з якого не звертають.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4
Перейти на сторінку:
Розділ I. Перед шляхом

Я сидів біля вогнища, що догорало ще зночі. Попіл стелився по землі, і лише час від часу щось потріскувало в жарі. Над степом висів туман, а кінь мій, Бурий, переступав лапами, обережно жуючи сиру траву.

Шість років я жив у Сави. Він не був схожий на старців, про яких балакають на Січі. Більше мовчав, ніж говорив. А коли говорив — то коротко і точно. Вчив не тому, як махати шаблею, а як тримати себе в руках, коли хочеться втекти. Як дихати в болоті, як чути кроки ще до того, як вони пролунають. Як зникати між тінями.

Все, що я маю — у мені. І все, що я маю зробити — теж.

Сава сказав мені:
— Ти вже готовий. Але не станеш характерником, поки не зустрінеш ту, хто тримає силу. Її не впіймаєш шаблею, і не переконаєш словом. Якщо зможеш забрати — твоє. Якщо ні — загинеш.

Він мав на увазі відьму. Вякої я повинен відібрати її силу, щоб стати характерником.Та я не думав про неї, як про казкову істоту з дитячих оповідок. Я знав — вона справжня. Такі, як вона, ховаються не в лісах, а серед людей. 

Я зібрав речі ще вдосвіта. Тільки торба, ніж, фляга з водою, трошки сухарів. Та головне — спокій в голові. Я не шукав пригод. Я йшов завершити те, заради чого жив останні шість років.

Сидів, дивився, як у небі світліє край. І в тій тиші все всередині стало простим: і страх, і сумніви, і минуле.

— Годі, — сказав я сам до себе. — Час рушати.

Я скочив на Бурого, і ми поїхали — не кудись, а просто вперед. Бо коли серце вже не питає "де", значить, воно вже знає.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шлях характерника , Анатолій Сергійчук», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Шлях характерника , Анатолій Сергійчук"